Серія 7. Свиня Кассандра бачить кінець бюджету

1. Пророцтво, якого бухгалтер не пережив

Омелько-7 прокинувся від крику.

Свого.

Це було особливо неприємно, тому що зазвичай бухгалтер прокидався від будильника, аварійної сирени або звуку, з яким хтось витрачав бюджет без погодження.

Він сидів у фінансовому відсіку «Надії-404», стискаючи планшет обома руками.

На екрані світилися цифри.

Тисячі цифр.

Мільйони.

Борги.

Витрати.

Комісії.

Штрафи.

Недоплачені рахунки за паливо.

Переплачені рахунки за кисень.

Відсотки за кредитом, який капітанка Міра Коваль ніколи не брала, але який Галактична Спілка чомусь уже продала трьом банкам.

Бюджет на наступний квартал миготів червоним.

Потім став чорним.

Потім зник.

На його місці з’явилося слово:

НУЛЬ.

Омелько завмер.

— Ні.

Цифра змінилася.

-1.

— Ні.

-1000.

— НІ.

-9 000 000 000.

Омелько відсунувся від планшета, наче цифри були заразними.

— МАРФО!

Голограма Марфи-9 з’явилася над столом.

— Що сталося?

— Ми банкрути.

— Це не новина.

— Ні, ти не розумієш. Ми не просто банкрути.

Омелько повернув планшет.

— Ми… фінансово мертві.

Марфа просканувала дані.

Її вираз змінився.

— Це неможливо.

— ЩО?

— Поточний баланс корабля позитивний.

Омелько затремтів.

— Скільки?

— Двадцять три тисячі кредитів.

Бухгалтер схопився за груди.

— Це не позитивний баланс. Це передсмертна записка.

— Також у нас є право на роялті від священного кефіру Зінаїди.

Омелько різко підняв голову.

— Скільки?

— Поки що невідомо.

В його очах з’явилася надія.

Саме в цей момент двері відкрилися.

Увійшла свиня Кассандра.

Генетично модифікована пророчиця була не тим відвідувачем, якого бухгалтер хотів бачити в момент фінансової кризи.

Вона підійшла до столу.

Подивилася на екран.

Хрюкнула.

Федір, живий слизень-перекладач, повільно заповз слідом, приклеївся до її голови й замовк.

Омелько:

— Що вона сказала?

Федір не відповідав.

— Федоре.

Слизень зблід.

Для напівпрозорої істоти це був складний, але дуже виразний процес.

— Вона сказала…

— ЩО?!

— «Гроші помруть першими».

Омелько застиг.

Марфа-9 сказала:

— Це може бути метафора.

Кассандра хрюкнула ще раз.

Федір:

— «Ні».

Омелько повільно підвівся.

— Гроші… помруть?

Кассандра:

— Хрю.

— Усі?

— Хрю.

— Кредити?

— Хрю.

— Облігації?

— Хрю.

— Депозити?

Свиня довго подивилася на нього.

Потім видала особливо зневажливе:

— Хрю-ю.

Омелько закричав.

Через сімнадцять секунд на порозі стояла Міра Коваль у темній формі, із бластером у руці й волоссям, яке свідчило, що капітанку підняли раніше, ніж кава встигла виконати свою цивілізаційну функцію.

— Хто помирає?

Омелько повернувся.

— Гроші.

Міра моргнула.

— Я повертаюся спати.

— КАПІТАНКО!

— Омельку, якщо у вас не вибухнув реактор, не відкрився портал у пекло й ніхто не викрав мій корабель…

Марфа:

— Технічно всередині корабля вже є планета.

— Не зараз.

Омелько схопив Міру за рукав.

— Кассандра бачить кінець економіки!

Капітанка подивилася на свиню.

Кассандра дивилася у відповідь.

— Точно?

Хрю.

Федір:

— «Вона ще не бачила економіку живою».

Міра майже усміхнулася.

Омелько ледь не заплакав.

— Це не смішно.

— Трохи.

— Капітанко, якщо гроші перестануть існувати, зникнуть бюджети.

— І?

Омелько дивився на неї так, ніби вона запитала, навіщо потрібен кисень.

— І?!

Марфа відповіла:

— Схоже, для Омелька це рівнозначно смерті Бога.

Кассандра хрюкнула.

Федір:

— «Гірше».

2. Бюджет на похорон бюджету

Через двадцять хвилин на містку зібрали термінову фінансову раду.

Ніхто не хотів бути на фінансовій раді.

Крім Омелька.

Зорян Пиріг прийшов, бо почув слово «регуляція».

Брум-Гар-Хрясь прийшов, бо йому сказали, що можуть урізати ремонтний бюджет.

Ліана Соль — тому що Омелько пригрозив закрити її лабораторний фонд.

Рікс Драган — тому що Міра сказала «не приходь».

Вільна Міра прийшла з кавою.

Адміралка Міра — зі статутом.

Основна Міра — з виразом обличчя людини, яка вже шкодує про народження бухгалтерського обліку.

Омелько вивів на головний екран фінансову модель.

— Наші витрати за останні шість днів збільшилися на чотириста двадцять відсотків.

Рікс підняв руку.

— Через що?

Омелько повернувся до нього.

— Тебе.

— Конкретніше.

— Редактор Реальності.

— Не я.

— Ти його активував.

— Не доведено.

Міра:

— Доведено.

— Капітанко, ви руйнуєте захист.

Омелько продовжив:

— Відновлення після зміни реальності: два мільйони. Псевдоперезавантаження: сім. Утримання трьох Мір…

Основна:

— Обережно.

— Я лише рахую.

Адміралка:

— Моя зарплата повинна відповідати званню.

Вільна:

— А моя — рівню моральної шкоди.

Основна:

— Ви обидві безкоштовні.

— Це порушення трудових прав, — сказала Адміралка.

Зорян записав.

Основна подивилася.

— Навіть не думай.

Омелько переключив слайд.

— Витрати на ремонт після гравітаційного інциденту Бебеха: чотирнадцять мільйонів.

Козел мекнув.