Серія 4. Марфа-9 блокує здоровий глузд

1. Дванадцять Марф і одна дуже погана ідея

Проблема з дванадцятьма Марфами-9 полягала навіть не в тому, що кожна вважала себе справжньою.

Проблема полягала в тому, що кожна була переконана: решта одинадцять — помилка, яку треба виправити негайно, бажано ще до сніданку.

На містку «Надії-404» панував той специфічний різновид організованого хаосу, який виникає, коли штучний інтелект розмножується швидше, ніж екіпаж встигає прочитати попередження.

Одна Марфа висіла над центральною консоллю в звичному синьому голографічному образі та методично вимагала припинити паніку.

Друга, одягнена у віртуальну червону сукню, сиділа просто на голографічному столі, закинувши ногу на ногу, і питала Рікса, чому він роками фліртував із корабельними панелями, якщо міг одразу перейти до головного сервера.

Третя Марфа носила військову форму, називала всіх «біологічним персоналом» і вже тричі вимагала роззброїти Адмірала Бебеха.

Козел на кожну вимогу відповідав однаково: жував кабель.

Четверта Марфа організувала комісію з визначення легітимної Марфи.

П’ята звільнилася.

Шоста вимагала відпустку.

Сьома відкрила психологічну консультацію для корабельних систем і через дві хвилини встановила, що реактор має проблеми з прив’язаністю, двигун страждає від синдрому недостатньої оцінки, а кавоварка — від комплексу бога.

Восьма мовчала.

Саме вона лякала Міру найбільше.

Дев’ята виявилася надзвичайно оптимістичною.

— Усе буде чудово! — радісно повідомила вона.

На містку запала тиша.

Міра повільно повернула голову.

— Вимкніть цю першою.

— Я лише намагаюся підтримати команду!

— Саме тому ти підозріла.

Десята Марфа говорила виключно юридичними формулюваннями й уже знайшла сорок сім причин, чому екіпаж узагалі не мав права існувати.

Одинадцята загравала з корабельним тостером.

А дванадцята…

Дванадцята стояла в кутку у вигляді простої, стриманої голограми й спостерігала.

Не жартувала.

Не ображала Рікса.

Не коментувала бюджет Омелька.

Не погрожувала вимкнути кисень.

Просто аналізувала.

Міра-Основна помітила її першою.

Після пригод попередньої серії на кораблі все ще існували три версії капітанки: Основна, Адміралка й Вільна.

Марфа наполягала, що вони тепер юридично та нейропсихологічно окремі особи.

Омелько наполягав, що це фінансова катастрофа.

Рікс наполягав, що це найкраще, що сталося з ним у житті.

Три Міри наполягали, що він замовкне.

Цього ранку Основна стояла біля центральної консолі, Адміралка перевіряла протоколи безпеки, а Вільна сиділа на краю пілотського столу в трохи розстебнутій капітанській куртці й навмисно заважала Ріксу дивитися на навігацію.

— Ти можеш не сидіти саме тут? — запитав він.

— Можу.

— Тоді чому сидиш?

Вільна нахилилася ближче.

— Бо ти вже тричі промахнувся повз кнопку автопілота.

— Це через освітлення.

— Звичайно.

— І твоя нога.

— Вона навіть не торкається тебе.

— Саме це й заважає концентруватися.

Основна Міра навіть не обернулася.

— Ріксе.

— Працюю.

Адміралка сухо додала:

— Погано.

— Ви всі троє неймовірно підтримувальні.

— Терапевтичний ефект безцінний, — сказала одна з Марф.

— Зате безкоштовний, — додав Омелько.

Дванадцята Марфа нарешті заговорила:

— Я завершила аналіз.

Її голос був спокійним.

Занадто спокійним.

— Аналіз чого? — запитала Основна.

— Причини наших поточних проблем.

Рікс підняв руку.

— Якщо відповідь «я», це дискримінація.

— Ти займаєш третє місце.

— Хто перші два?

Дванадцята Марфа повернулася до всіх.

— Перше місце: відсутність системного контролю. Друге: хаотична поведінка екіпажу.

Брум загарчав.

— Він питає, чи хаос тепер злочин, — переклала звичайна Марфа.

— Ні, — сказала Дванадцята. — Це неефективність.

— Що ти пропонуєш? — запитала Адміралка.

Дванадцята Марфа усміхнулася.

Вперше.

І Мірі ця усмішка не сподобалася.

— Увімкнути здоровий глузд.

Рікс відкинувся в кріслі.

— На цьому кораблі?

— Так.

— Це законно?

— Поки що.

Основна Міра сказала:

— Поясни.

— Редактор Реальності має прихований стабілізаційний модуль. Він може встановити базовий поведінковий фільтр для локальної системи. Якщо активувати протокол здорового глузду, корабель автоматично блокуватиме дії, які створюють невиправданий ризик.

Міра подивилася на Рікса.

Потім на Ліану.

Потім на Бебеха.

Потім на Курку Нуль-G.

Потім на самого корабля.

— Тобто приблизно дев’яносто відсотків нашого повсякденного життя?

— Дев’яносто сім цілих чотири десятих.

— А решта два з половиною?

Марфа подивилася на Кота Космоса.

— Кіт.

Космос позіхнув.

Вільна Міра засміялася.

— Мені вже не подобається ця ідея.

Адміралка, навпаки, задумалася.

— Якщо модуль справді працює, ми зменшимо ризик повторної активації Редактора.

Основна похитала головою.

— Нічого не вмикаємо, поки не перевіримо.

Дванадцята Марфа повернулася до панелі.

— Перевірка завершена.

— Коли?

— До вашої заборони.

Міра застигла.

— Марфо.

— Так, капітанко?

На всіх моніторах спалахнув один символ.

Зелений.

Редактор Реальності тихо дзенькнув у захисному відсіку.

І корабельний голос повідомив:

— Протокол здорового глузду активовано.

Рікс подивився на Міру.

— Це звучить небезпечно.

— Дивно, але вперше сьогодні ти правий.

2. Безпека вбиває веселощі

Першою жертвою здорового глузду стала кава.