Розділ 6

Прокинувся досить рано. Якось довго не міг заспокоїтися після розмови з Дашею. Відігнав ті думки від себе і після короткого душу направився в бар, де вже сидів Сорока.

- Ну як, відіспався?

- Коли відправляємося?

- Сьогодні плани змінилися. Дочекаємося групи з Горностайполя, вони вже за пару годин будуть тут, а далі вирушимо з ними на збір рути.

- Збір чого?

- Не переживай, це штука не складна, але досить прибуткова. Сходиш тут, недалеко, і ввечері повернешся на базу. Тільки зброю і запасів не бери, все по мінімуму, з вами охорона додатково піде.

- А ти не йдеш?

- Ні. Я поки тут затримаюся.

Виходячи з бару, помітив Чуму, що весело про щось гомоніла з Айрін і пила коктейль.

Хотів непомітно проскочити, але вона, помітивши його, кинула в слід:

- Привіт!

Микита на мить зупинився і відповів:

- Привіт.

Чума приємно посміхнулася і схопила його за руку.

- Слухай. Я й забула.

- Що?

- Я ще стрижкою тут займаюся!

- Стрижеш сталкерів? - посміхнуся Жила.

- Підстригаю, - відповіла вона і продовжила, - Ось, тримай, тут мій номер ППЗ. Звертайся, якщо буде потрібно. Тобі ще й зі знижкою!

- Добре. Подивимося, - відповів Микита і, взявши її візитку, вийшов з бару.

---

Годину по тому, Жилі прийшло повідомлення від Сороки про зустріч на виході з Зорину. Там, на місці, він вже зустрічав Микиту з групою незнайомих сталкерів.

- Так, поздоровайся з мужиками. Це Жила, - відрекомендував всім сталкера Сорока, - А це командир вашої групи Макс Гвоздь і Валєра Соболь.

Макс був високим, під два метри, сталкерюгою з серйозним виглядом і дещо хмурим поглядом. Валєра більш мілкий, з дитячими рисами лиця і рудуватим волоссям.

- Макс, - продовжив Сорока, - з вами зараз підуть дві групи Якута, а охорона буде за кілька хвилин тут, за перевалом, - вказав він на карті, - Все як завжди. Здасте зібране, а потім перешлеш мені фото з вагами.

Гвоздь ствердно кивнув головою і подав Микиті широкий рюкзак з кошиком всередині.

Так три групи рушили від бази і недалеко від неї їх зустрів озброєний загін.

Оплот являв собою неофіційне угруповання, що, подейкують, було підзвітне російському ГРУ та співпрацювало з ФСБшним Собром, членами якого були вихідцями лише з Росії.

Оплотівці були добре екіпірованими і займалися охороною сталкерів, що з кошиками направлялися до плантацій рути. Вели групу Гвоздь і ще пара невідомих сталкерів, за ними йшли всі інші і охорона.

Пару разів, командир Оплоту Костян, зв’язувався з кимось по рації, а потім, уточнивши координати, колона рухалася далі. До обіду вже були на місці і приступили до збору. Збирали лише спілі, коричневого кольору, зерна з колючих рослин, що, збившись докупи, були як невисокі кущі. І так весь день з двома короткими паузами на прийом їжі.

На великий загін сталкерів з озброєним супроводом мало хто з мутантів ризикував нападати, а ті нечасті, поодинокі спроби були погашені в зародку автоматними чергами. Та і оплотівці добре дорогу знали, - не входили за межі Темної Зони. Час від часу зустрічалися і інші патрулі, що те і діло перевіряли чи хтось не зазіхнув на їх територію.

Вже ближче до вечера відправилися в Губин, де знаходилася головна база Оплоту. У місцевого бармена, Сича, кожен сам здавав назбиране, після чого Сич все зважував і робив помітку в блокноті.

Загалом все нагадувало Зорин, проте жінок в цьому місці явно бракувало.

Тутешній бар мав досить кумедну назву - “Аномалія”. Переважно тут пили пиво та грали в покер, чи здавали хабар і купували провіант з амуніцією сталкери. Оплотівці мали окремий бункер в якому і знаходилося “серце” угруповання, прохід на територію якого був лише для членів угруповання.

Микита, здавши вміст рюкзака, похапцем перекусив і відправився в одну з внутрішніх кімнат, де знаходилися двоярусні ліжка, які і орендували на ніч сталкери.

Серед постійного шуму і звуків хропіння, добре виспатися Жилі не вдалося. Вже о шостій ранку, його збудив Гвоздь і вони знову відправилися на свій “нехитрий” промисел. І так п’ять днів підряд. В останній день Костяну передзвонили і повідомили, що концентрація не достатньо висока, а тому весь цей день загін заходив ближче до Темної Зони, за що і поменшав на трьох: двох сталкерів і одного оплотівця покалічили аномалії, які стали зустрічатися дедалі частіше.

Повністю здавши зібране, група Гвоздя направилася в бар, по дорозі в який їх перестрів Костян.

- Слухайте, мужики. Ми вас весь тиждень охороняли, а так нічого за це і не отримали.

Гвоздь нахмурив погляд і відповів:

- Гроші всі переведуть Сороці, а вже потім він перешле їх нам. Так що в нас з собою нічого нема.

Костян пильно придивився до кожного з них і, зупинившись навпроти Соболя, спитав: