Розділ 4

Більшу частину шляху Сорока задумливо мовчав, але потім, не втримавши в собі, сказав:

- От якщо таке на окраїнах твориться, то що тоді в Темній Зоні зараз? Зовсім звірина розпоясалася. Короче, за день ми точно до Зорину не дістанемося, а ночувати в Зоні мені серед ночі не дуже хочеться, тим більше, трохи на північ, є перевалочний пункт, так званий “барліг”. Це невеликий бетонний погріб з металічними дверима, що закриваються на засув. От там і заночуємо.

---

Вечоріло і Сорока, звіривши координати по GPS, ще раз скоректував шлях. Вже за хвилину вийшли на невеликий пагорб в підніжжі якого було видно масивні двері.

- От сволота, - невдоволено прошипів Сорока, і кинувся до дверей, що були привалені великими каменями.

Розтягши каміння, постукали пару разів. З тої сторони заметушилися і почувся людський голос:

- Хто там?

- Свої, сталкери, відчиняй.

- Увімкни ППЗ у видимий режим!

(Сталкери, для того щоб розпізнати гостя, просили розблокувати ППЗ і увімкнути його в мережу, щоб він став помітним для інших)

- Бачиш мене? Косяк, чи як там тебе, - Сорока вдивлявся у свій ППЗ.

- Ага. Зараз.

Було чути як хтось тягне засув і за мить двері відчинилися.

- Сорока, так?

- І напарник мій, Жила.

- Ну, будемо знайомі.

Та сталкери потисли один одному руки.

Косяк трохи насторожено подивився по сторонах і продовжив:

- Бачили те каміння на вході? Отож бо і воно. Прийшов я вчора ввечері, розблокував електронний замок, ввійшов і, думаю, трохи відпочину, нарешті в безпеці. Запалив невеличкий вогонь з дров, складених всередині, а тут таке - дим через трубу не виходить. Чистити її серед ночі бажання небагато, але, думаю, вийду спробую. Я до дверей та їх, падло, з місця не зрушиш, а вони тільки назовні відчиняються. І тільки чути, як хтось на дворі хихоче.

- Лепрекон? - перебив Сорока.

- Він самий.

- Бачиш, - Сорока обернувся до Жили, - В Зоні не тільки сталкери на мутантів полюють, а і навпаки.

- Так от, - продовжив Косяк, - наскладав він каміння на двері, а сам прийнявся рити тунель, щоб влізти через підлогу. Добре що тут арматурою все виложено і забетоновано на совість, прямо як бункер. Шкріб він пару разів зранку десь внизу, але вирішив не форсувати події і дочекатися поки я тут без їжі “ласти склею”.

- То він ще тут?

- Думаю вас помітив.

Сорока кивнув Микиті і вони вдвох акуратно відчинили двері. Далі Сорока сказав Жилі відтягти найбільший камінь в бік, а сам дістав дві гранати та поставив розтяжку спереду, а іншу придавив маленьким каменем до великого.

- Все. Давай назад.

І сталкери зайшли назад в барліг.

- Залишили “гостинець”? - перепитав Косяк.

- Ага.

- А в мене з собою ні гранат, нічого не було. Один “обріз” і той через раз стріляв, видно після болота щось там в механізмі заїдає. Слухайте, ви як хочете, а я в Зорин зараз виходжу. Не хочу другу ніч тут сидіти. Мало що, може той мутант зараз “підмогу” приведе.

- Лепрекони, як правило, самі виходять на полювання або парами, але ночі просиджують в норах, не сильно товаришують з іншими мутантами, - кивнув Сорока Микиті.

- Во-во. От я зараз і піду, - підтакував Косяк, - Не хочете зі мною?

- Ні. Нам відпочити потрібно.

- Ну, як хочете.

Косяк дістав з кишені згорток, розправив його і витяг звідки таблетку “сапфіру”. Нехитрим рухом закинув його собі в рот та відкинувся на матрац. За хвилину, помітно повеселілий, він підвівся і промовив:

- Ну все. Попадеться він мені - я його голими руками…

Він махнув рукою сталкерам, відчинив двері і пішов.

Сорока зачинив двері і, повернувшись назад, сказав:

- І як таких земля носить? Серед ночі “закинувся” і з голими руками на мутантів! Рембо недороблений. Чого тільки з людьми “наркота” не робить. А завтра шукай його, як голку в скирті сіна. Самогубець, а не сталкер. Напевно вчора таким же чином сам в рейд пішов, але коли кайф “попустив” то вирішив тут до допомоги відсидітися. А буває такі роками по Зоні бродять і хоч би що. А люди серйозні, як той же Сом чи Очерет і пари неділь тут не протягнуть.

- Краще розкажи мені більше про лепреконів.

- Противні істоти. Головне в тому, що окремі екземпляри вміють говорити на людській мові, сміятися. Коренасті і сильні, краще їх до себе не підпускати так як на відстані досить безпомічні. Живуть переважно в норах чи горищах, парами або одноосібно. Раніше я їх тільки в підземеллях Темної Зони зустрічав. Полюють вони як на диких тварин та мутантів так і на людей. Можуть ставити сильце на шляхах сталкерів і коли хтось з них потрапить в таке, вибігають з засідки і поки нещасний переріже мотузку і звалиться вниз, чекають на нього. Крайнє небезпечні в ближньому бою, так як своїми масивними руками і кігтями не тільки риють ями, а й без проблем можуть завдати смертельного удару. І попри це все досить живучі. Ходять чутки, що вони викрадають жінок і чоловіків, затягують в свої нори і ґвалтують.