Зона скляних пустель (збірка віршів)

Опускайте труну

"Опускайте труну!" - ріже крик по душі.
Дощ змиває із серця усі почуття...
Стук глухий розбиває усі міражі,
Умиває болотом те світле буття...

Невзаємне кохання здається нам болем,
Коли плачеш ти тихо собі уві сні...
Але біль - це як серце вмивається горем,
Бо кохана людина лежить у труні...

©Торія Онопрієнко

Подобається

#739 в Різне
#111 в Поезія

Відредаговано: 15.10.2024