Зона скляних пустель (збірка віршів)

Мамо, не плач...

Мамо, не плач... Я постав перед Богом... 
І вже тут написав тобі цього листа. 
Я віддав свою душу задля Перемоги, 
Задля того, щоб наші звільнили міста.

Мамо, не плач... Я пишу тобі з неба... 
Побратимів я бачу і їхню ціну:
Без руки, без ноги, в когось зламані ребра... 
За це нашого ворога я прокляну.

Мамо, прошу... Не чекай мене вдома... 
Став я янголом, щоб захищать рідний край... 
І тепер мене більш не здолає утома, 
Проти ворога я знов піду без вагань.

Мамо, ти знай... Повернуся до тебе... 
Білим цвітом вишневим прийду навесні... 
І сльозами вмиватися більше не треба! 
Скоро прийде кінець всій цій клятій війні!

Справжній тріумф нас чекатиме завтра! 
А сьогодні ж ми стали всі до боротьби! 
Мамо, я завжди повторював мантру:
"Переможемо МИ! Бо ми не раби!"

©Торія Онопрієнко

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше