Зона скляних пустель (збірка віршів)

***

Я так хочу сміятись невпинно,
Щоб аж дихати важко було,
Щоб щасливі були всі невинні,
Щоб сиділа сім'я за столом...

Я так хочу, щоб сталося диво,
Щоб всміхалися діти й батьки,
Для людей, щоб було все можливо
І писалися легко рядки...

Та за щастя дітей і свободу
Ми заплатим велику ціну.
Ми посмертно даєм нагороду
Тим, хто кров'ю спиняє війну...

Я не хочу, щоб плакала мати,
Син якої на передовій
Намагався мерзоту здолати
І попав у вогню буревій...

Мабуть кожен насправді бажає
Мирне небо - безмежну блакить
Вірю, кожен в душі своїй має
Справжню силу, що вас захистить.

©Торія Онопрієнко

Подобається

#739 в Різне
#111 в Поезія

Відредаговано: 15.10.2024