Зона скляних пустель (збірка віршів)

***

Мамо, що там бахнуло назовні?
І чому тремтить земля?
Чом із татом такі ви нервові?
І чому ридає десь маля?

Мамо, а чому кричали люди?
Звідки взявся цей страшний вогонь?
Мамо, а чому хаóс усюди?
В нас війна? А наша яка роль?

Мамо, кажуть, вороги вже тут,
Вже готові убивати нас.
Кажуть, нас загнали в глухий кут,
Що вмирати нам прийшов вже час.

Ні, матусю! Бачиш? Наш солдат!
На шевроні України стяг!
Він на ворога наводить автомат!
А в очах його відсутній страх!

Я, матусю, вірю в ЗСУ!
Найсильніші воїни з усіх!
Горду витираю я сльозу,
Лиш за тих хто нас усіх вберіг.

©Торія Онопрієнко

Подобається

#739 в Різне
#111 в Поезія

Відредаговано: 15.10.2024