Зомбяра

Епілог

- Почекай! Стій! Артеме! Я кохаю тебе! - закричала на все своє горло Олена, біжучи в напрямку гвинтокрила, розмахуючи своїми руками. - Підожди! Я хочу бути з тобою!

Артем у вертольоті дав команду сідати.

Він підбіг на зустріч дівчині, яка вже бігла понад своїх зусиль.

Артем зловив Олену, яка майже стрибнула йому в обійми.

- Я хочу бути з тобою. Мені не потрібне моє життя. Без тебе. Я кохаю тебе. Роби зі мною, що хочеш. Хоч зомбі. Тільки дозволь бути поруч. - попросила Олена.

- Чому жінки кохають поганців? - запитав Артем.

- Бо ти був зі мною ніжним.

- Я знаю, що я з тобою зроблю. Ми з тобою одружимося. Коли зробимо тобі нові документи. Ти станеш моєю дружиною, з якою я проживу щасливе життя. Бо я кохаю тебе.

Артем допоміг Олені залізти у гвинтокрил.

- Ми летимо до мене додому. - розпорядився він пілотам. - Залишемо мою кохану в нашому з нею маєтку.

А потім Артем звернувся до Олени, яку міцно обійняв:

- Він тобі сподобається. Там багато кімнат, щоб народити дітей. Великий сад навкруги з квітучими деревами. Ми тебе там залишимо. А потім я повернуся на базу. В мене багато невирішених справ.

Tetiana Bila

Подобається

#909 в Фантастика
#260 в Наукова фантастика
#6032 в Любовні романи
#219 в Любовна фантастика

У тексті є: експеримент, наука, зомбі

Відредаговано: 08.02.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись