Ая. Чернетка другого виступу.

Після вечері Дая пішла в свою спальню, але спати їй не хотілось, була ще під враженням сьогоднішніх подій. "Треба буде завтра передати ангелу сьогоднішні записи"- подумала вона, "а поки-що подивлюсь що там на оптичних дисках Анатоля". 

Вона взяла пристрій для читання дисків, привезений батьком, але не знала як ним користуватись. Питати батька їй було соромно, тож почала сама експериментувати. Через деякий час їй нарешті вдалось розібратись, як його вмикати, вставляти і виймати диски.

На дисках були якісь програми, результати експериментів в вигляді фотографій, відео, графіків, таблиць... На одному з дисків був другий виступ Аї по телебаченні 18 вересня 2020року. Дая почала дивитись.

- "Що ми маємо за перший день українізації? - почала свій виступ Ая. - Жоден телеканал, що вів передачі російською на українську не перейшов. Жоден орган державної чи місцевої влади не зробив нічого, щоб донести мої вимоги до ЗМІ, забезпечити їх виконання чи покарання порушників. 
Навпаки, прокуратура порушила кримінальну справу по факту "незаконного втручання в роботу ЗМІ", а СБУ кинула значні сили на розслідування цього. 
Єдиний позитивний ефект - це широке обговорення в соц. мережах і на форумах проблеми дерусифікації і українізації України. Але й тут ми спостерігаємо в основному негативні відгуки. 
А телеканали і політики продовжують замовчувати цю тему. 
Все це свідчить про поганий стан української нації, про те, що держава не працює в інтересах української нації, що ЗМІ знаходяться в основному в руках ворогів української нації.
 
Але, власне, я й прийшла саме тому, що українська нація знаходиться в такому важкому стані, і саме для того, щоб допомогти їй відродитись і розквітнути.
Вчора я дала всім без винятку шанс приєднатись до цієї благородної справи. А сьогодні ми бачимо хто є хто і чого можна від нього чекати.

Отже, в Криму і на Донбасі, поки ці території знаходяться під російською окупацією, шансів дерусифікації і українізації там нема. Тому сьогодні я ставлю вимогу деокупації цих територій України. 
Даю тиждень на вивід всіх російських військ, військ проросійських найманців і колаборантів з території Криму і Донбасу, включаючи  і Севастополь, звичайно.

Але це не значить, що я буду тиждень чекати. Це означає, що через тиждень російських військ і військ колаборантів на території України не буде. 
А от чи встигнуть вони самі залишити територію України, чи ні - це вже від них залежить. Якщо я бачитиму, що вони виходять чи готуються виходити з України - я їх не чіпатиму, якщо ж ні - буду стимулювати до цього починаючи  вже з завтрашнього дня.

Моя місія стосується виключно України. Жодних планів чи намірів щодо Росії чи інших країн в мене нема. Але якщо на території Росії відбуватиметься підготовка до агресивних дій проти України, я зупиню це і на території Росії.
 
Уряду України і президенту створити тимчасові військово-цивільні адміністрації, які б через тиждень почали працювати на деокупованих територіях.

Всі теле- і радіоканали,  які з завтрашнього ранку вестимуть передачі не українською мовою, на окупованій території вимкну я, а на підконтрольній Києву території це повинні зробити відповідні органи влади. 

Сьогодні я даю останній шанс органам влади України почати працювати в національних інтересах. Завтра субота, але хай це не буде приводом проігнорувати мої слова. До завтра".

- Але ж це не запис другої промови Аї! - вигукнула Дая. Вона добре пам’ятала всі телевізійні звернення Аї. Це був чорновий варіант її виступу. А що це означає? Це доводить пряму причетність Анатоля до тих подій.

Дая вскочила на ноги і швидко заходила по кімнаті. Їй хотілось поділитись своїм відкриттям з батьком, але, глянувши на годинник, вона примусила себе почекати до ранку. Походивши ще трохи вона лягла, але ще довго не могла заснути, перебираючи в пам’яті події сьогоднішнього дня.

Прокинулась Дая пізно. І зразу пішла поділитись з батьком своїм вчорашнім відкриттям. Батько вже працював в оранжереї. Даїну звістку він сприйняв спокійно, навіть, здавалось, байдуже.

- Як ти не розумієш?- майже кричала Дая. - Я 15 років займаюсь дослідженнями з історії Укрїнської Революції і не знайшла нічого нового, що б пролило світло на ті події, а тут раптом такий прорив.
- В чому прорив?- не розумів батько. - В тому, що Анатоль якось причетний до Аї і до кількох її виступів по телебаченню? Так зі мною і з іншими з Великої Четвірки вона 10 років співпрацювала.

- Ти що, справді не розумієш різниці?- гарячкувалась Дая. - Ви просто виконували вказівки Аї, а Анатоль її створив і вона діяла за його планами.
- Це лише твоя гіпотеза, один з можливих варіантів,- спокійно сказав батько, може вона лише радилась з ним і показала йому варіант свого виступу, щоб спрогнозувати реакцію людей, і щось скоректувати, враховуючи таку  реакцію. Може вона сотням людей показувала варіанти своїх виступів, перш ніж пускати їх в ефір. Вона ж програма, особливості психіки людей на той момент могла не знати, їх бажання, реакції не могла передбачити, тому й проводила такі тести.

- Так ти й не допускаєш думки, що Анатоль міг створити Аю?
- В принципі то допускаю. Якщо природа, граючись з атомами, змогла створити життя і розум, то чому б людина, граючись залізяками і програмками не могла б. Але він міг зробити щось простеньке, здатне розвиватись, а от у що воно могло розвинутись передбачити він не міг. 
Я пам’ятаю він навіть казав, що створив штучний інтелект.
- Коли це було?
- Десь між 2017 і 2020. 
- І як ти до цього поставився?
- Ніяк. Штучним інтелектом тоді називали що завгодно. Були курси в ВУЗах і підручники з штучного інтелекту. Всяку програмку, що вчилась грати у хрестики-нулики чи шахи можна було назвати штучним інтелектом.