Дорога додому

.......................................................................
 
Дивитись за вікном не було на що, тож Дая зробила з крісла ліжко, розтягнулась на ньому і поринула в роздуми. Точніше сказати вона так хотіла -  проаналізувати своє минуле, спланувати що робитиме на суші. Але цілеспрямовано думати чомусь не виходило, самостійно думати вона не звикла, бо звикла лише реагувати на якісь події, на висловлювання інших людей чи свого ангела. Тож скоро вона припинила такі спроби, розслабилась і дала волю некерованому потоку своєї свідомості, спостерігаючи за ним ніби зі сторони.
Чомусь згадався батько. Він постарівся. Ні, в свої 66 він був в чудовій фізичній формі, стрункий, підтягнутий. Але погляд... Погляд людини, що ні про що вже не мріє. Цим він був схожий на "інтелігента", якого Дая обізвала на березі овочем. А вони, виявляється, ще й знайомі. 
Раніше батька всі знали. Він був одним з чотирьох наймогутніших людей на землі, головою корпорації АІ, одним з чотирьох стовпів Української Технологічної Революції. "Дивно,"- подумала Дая- "я пів життя займаюсь дослідженням історії цієї революції, а з батьком по-справжньому навіть не поговорила на цю тему. А кому ж про неї краще знати як не йому?". Взагалі-то Дая колись говорила з батьком на цю тему, але та розмова не прояснила загадок Революції. 
Батько розповів, що насправді корпорація не є розробником штучного інтелекту і інших програм, а займалась лише впровадженням цих програмних продуктів. Що в 2020 році йому на компютер прийшла пропозиція зареєструвати фірму АІ (Альтернативний Інтелект) з розробки програмного забезпечення. Він був програмістом, керівником групи, подумував над створенням своєї фірми, назва йому сподобалась, бо і англійською АІ означає штучний інтелект, тож довго вмовляти його не довелось. 
Фірма почала з написання програмних продуктів на замовлення. Точніше не з написання, а з пошуку замовлень, уточнення вимог до програм. А готові програми надходили на компютер Макса зразу ж після формулювання завдання. Пізніше фірма почала випускати свої програмні продукти - операційні системи, браузери, антивіруси, ігри, програми для роботи з графікою і звуками, перекладачі, інтелектуальні помічники і пошукові системи, системи управління виробництвом, транспортом, фінансами, програми для конструкторських розробок і наукових досліджень. Всі ці програми були кращими, швидшими, зручнішими, з більшими можливостями ніж в конкурентів. І так само приходили на компютер Макса невідомо звідки. 
Приходили й рекомендації з їх поширення. Суть рекомендацій була в тому, щоб не розорювати конкурентів, а робити їх підрядниками з поширення програм, вивчення потреб і наданні ідей і замовлень на якісь нові продукти.
- А хіба вам не хотілось збанкрутувати всякі там мікрософти, гугли, айбіеми?- спитала тоді Дая батька.
- Були, звичайно, й такі бажання в деяких наших співробітників. Ми ж були молоді, амбітні, азартні. Але ми не могли ігнорувати її рекомендацій.
- Чиїх "її"?
- Тої програми штучного інтелекту, що присилала нам все це. Та й зараз я бачу, що то була правильна стратегія. Навіщо воювати з усім світом, хай і економічно, якщо можна запропонувати такі умови, від яких не можна відмовитись. вона робила все дуже грамотно. Ми були повністю залежними від неї, наші підрядники повністю залежними від нас. Так, більшу частину доходів ми віддавали підрядникам, але зате в нас не було проблем з продажами, замовленнями. В нас не було ворогів, лише партнери.
- Куди ж ви дівали зароблені кошти? Це ж були не малі гроші.
- Сотні мільярдів. Вкладали в розвиток. За її ж рекомендаціями. Разом з іншими фірмами Великої Четвірки робили спільні проекти. 
- Чорна вода - ваш проект?
- В основному це проект ММ і ЕС, але ми брали участь в його плануванні, фінансуванні, інформаційному забезпеченні. То був грандіозний проект, що дозволив відмовитись від спалювання вуглеводів на всій планеті і перевести весь транспорт на електрику. В пустелях Африки, Азії, Австралії були побудовані величезні сонячні станції для зарядки чорної води від сонця. Трубопроводами і танкерами стали переправляти вже не нафту, а чорну воду. Оренда пустель була на дуже вигідних умовах для країн тих регіонів. Причому плата була не грошима, щоб не розкрадались, а побудовою доріг, шкіл, лікарень, житлових будинків, транспортом, звязком, опріснювачами морської води, поливними землями. Все це дозволило швидко підняти рівень життя і в бідних, відсталих країнах.
-  Але ж і термоядерні електростанції будувались.
- Так, вони були основним джерелом енергії для міст, густонаселених регіонів. А чорна вода забезпечувала певну автономність, була поширеною в віддалених, малонаселених районах. 
- А які ще проекти ви робили?
- Ми брали участь практично у всіх проектах, бо все має свою конструкцію, структуру, інформаційні системи. Вся попередня індустрія була замінена. Не стало ні гірничо-видобувної, ні металургії, ні машинобудування, ні будівництва...
- Я от не розумію, як це самі ростуть автомобілі, літаки, будинки, трубопроводи.
- Це робота молекулярних машин. Як і в випадку з ростом біо-організмів.
- А як це конкретно відбувається?
- З чого складається земна кора? В основному з окису кремнію, окису алюмінію і деяких інших окислів. Це і пісок, і глина, і камяні породи. А молекулярні машини - це складні молекули, що можуть або розривати певні хімічні звязки, або зшивати. Є молекули, здатні "відгризати", відривати від породи окремі молекули окису кремнію чи алюмінію, переводити їх в розчинний стан. А інші молекулярні машини можуть їх зєднувати в певні просторові структури. Таким чином порода розчиняється, а з цих розчинених молекул окислів можуть формуватись чи кристали, чи нитчасті, трубчасті, пористі структури. Одновимірні, двовимірні, трьохвимірні, пустотілі, щільні...
- Як же ці молекулярні машини знають куди треба приліпити яку молекулу, чи який атом?
- В простих випадках однорідних структур: кристалічних, нитчастих, мікротрубчастих, це можна забезпечити просто конструкцією молекулярної машини - сидить вона на поверхні і добавляє по молекулі, пересуваючись кожен раз трохи далі. А для вирощування складних структур використовуються нанороботи. Це вже величезні складні машини, порівняно з молекулярними, їх розміри можуть доходити до мікрона. Їх можна програмувати, керувати ними, вони можуть заданим чином обєднуватись в макроструктури, можуть служити направленим транспортом для доставки молекулярних машин чи матеріалу в потрібне місце. На їх поверхні можуть закріплюватись молекулярні машини, таким чином задається напрямок росту молекулярних структур. Нанороботи  часто і самі здатні синтезувати потрібні молекулярні машини чи руйнувати непотрібні вже. Так можна вирощувати не лише конструкційні кварцево-корундові матеріали, а й врощені в них металеві чи напівпровідникові структури, мікросхеми, фото-, магніто- чи термочутливі, тензодатчики... Такі матеріали незаймисті, термостійкі, можуть бути тверді як корунд і міцніші сталі, мякі і легкі як пух, еластичні, теплоізоляційні...
А через поширеність в земній корі окислів кремнію і алюмінію практично все зараз робиться з кварцево-корундових композитів. І літаки, і автомобілі, мости, магістралі, трубопроводи, будинки, меблі, одяг. І цілі міста з них вирощують.
А найбільші наші проекти - це, звичайно ж, космічні.
- Хіба ж космічні проекти приносили якийсь прибуток?- спитала Дая.
- А хіба люди працюють лише заради прибутку? Та й чи в грошах вимірюється прибуток? Робота на себе, для дітей, для країни, для людства - чи ж гроші тут є мотивацією?- відповів батько.