Перед поїздкою на сушу

Дая відкрила очі. Вона була в якійсь незнайомій кімнаті. Поруч стояла  ангел в жовтій одежі. "Лікарня", зрозуміла Дая.
- Чому я тут? Що сталось?- спитала вона.
- На Вас був напад.
- Де? Чому? Я нічого не пам’ятаю.
- Ми приглушили Вам пам’ять останніх подій, такі спогади і переживання не сприяють видужанню.
- Але ж я не давала на це дозволу.
- Це тимчасово, стандартна процедура. Після видужання все відновиться і Ви зможете вже самі вибрати, залишати це в пам’яті, чи ні. Чи залишити тільки пам’ять подій без емоційних переживань.
- А де мій ангел?
- Вам дадуть нового.
- Чому? Що з ним сталось?
- Нічого, але він не зумів Вас вберегти.
- Він нічого не винен, я вимагаю повернути мені саме його.
- Добре, добре, не хвилюйтесь, якщо він не винен, то після комплексної перевірки його Вам повернуть.
- Коли?
- Думаю якраз до Вашого повернення додому.
- А коли я зможу додому?
- Завтра вже будете вдома. Випадок нескладний, в стані клінічної смерті Ви були недовго, тож психіка повинна повністю відновитись, а серце - то взагалі дрібниця, нанороботи вже все зшили, кілька днів ще вдома реабілітаційних процедур і будете як нова копійка. А зараз ми знову введемо Вас в стан глибокого сну, треба ще раз все перевірити, намітити курс реабілітації...

- Ну  як, прокинулись?- спитала ангел. - Спробуйте помаленьку підвестись і сісти. Ну як, голова не паморочиться? А тепер спробуйте стати на ноги, походіть по кімнаті.
- Трохи крутиться.
- Це нормально, Ви ще ослаблена. Та й після двох днів лежання і в здорової людини крутилася б. Присядьте. Сьогодні поїдете додому. Реабілітаційні процедури ми намітили, Ваш ангел в курсі.
- А де він? 
- Та тут, за дверима, чекає на Вас.
- А як я доберусь додому?
- Ми можемо відвезти Вас і на тарілці, але, думаю, Вам зручніше буде на ліфті. Зразу вдома опинитесь.
- Так я можу йти?
- Можете. Але... - ангел замовкла, напевне вирішуючи чи варто говорити.
- Щось не так?- захвилювалась Дая.
- Та ні, все нормально. Що стосується лікування наслідків нападу все нормально. Але при тестуванні стану Вашої психіки ми виявили, як би це сказати, деякі особливості. Нашої роботи це не стосується, але я все ж вирішила сказати Вам про це.
- І що ж ви виявили?
- Деяке потоншення бар’єру між свідомістю і підсвідомістю.
- І що це означає?
- Я ж кажу, з нападом це не пов’язане, воно почалось у Вас ще раніше, хоча клінічна смерть і сприяла поглибленню...
- В чому це може проявлятись?
- В сновидіннях. В крайніх формах можливі проміжні і змішані стани, галюцинації. Ні-ні, у Вас це не настільки виражено. Але, якщо будуть якісь проблеми - звертайтесь в відділ психіатрії. Ми ж по тілу спеціалізуємось.
- Дякую.

За хвилину Дая з ангелом були вже вдома.
- Ти як себе почуваєш?- видав ангел прийняту в людей стандартну фразу ввічливості, адже про стан Даї в нього була об’єктивна інформація.
- Я нормально. Ти краще розкажи що там з тобою було.
- Стандартна в таких випадках процедура. Аналіз моїх дій, комплексна перевірка моїх систем.
- Напевне наша помилка була в тому, що мені самій треба було поговорити з Майком, а не доручати тобі відміну.
- Ні, то був би гірший варіант. Він би тебе вмовив перенести на інший день.
- А якби в інший день я вже не відмовлялась?
- Тоді б ти взагалі попала у ще більшу залежність.
- А де ж і хто допустив помилку? Демони? Адміністрація?
- Та от, виявляється, ніхто помилок не допустив, просто ти попалась у вміло розставлені тенета.
- Я ладно, дурепа. А чому демони не зуміли його зупинити?
- Він все дуже добре продумав. Зміг так на тебе вплинути, що ти сама підійшла до нього близько, відвернувся до дерева, щоб не видно було як дістає ножа, та й приспав цим пильність, ніби збирається йти, а десятої долі секунди, яку він мав, поки його не вирубили, виявилось достатньо для нанесення удару.
- А навіщо він це зробив? Навіщо хотів мене вбити?
- Вбити тебе він не хотів. Він же розумів, що тебе оживлять.
- Тоді навіщо?
- Напевне хотів доказати, що може перехитрити і тебе, і твого цербера, і Систему, і демонів.
- І перехитрив же. І хто? Якийсь молодий малограмотний африканець. Показав, що людина може перехитрити Систему. Ніколи б не подумала. Тобі не зрозуміти, але в мене це викликає навіть певну гордість за людей.
- Якби ж то він в чомусь хорошому зміг перевершити Систему, то мені було б зрозуміло,- відповів ангел.
- А кому ж він хотів це доказати чи показати?- спитала Дая.
- Собі. Можливо тобі.
- Він же, напевне, сам все це планував, обдумував, не радився з своєю Майкою чи Маєю, як її там.
- В нього не було свого ангела, він давно відмовився, не подобалось, що вона йому "мораль читає" замість допомагати в його аферах.
- Сам відмовився? Молодець. Оце з Степана познущаюсь!- радісно вигукнула Дая.
- І що тепер з ним?- спитала вже співчутливо.
- Стандартна процедура. На його вибір - або комплексна перебудова психіки, або висилка на "Без Правил".
- Він, звичайно ж, вибрав "Без Правил".
- Так, його вже відправили.
- Цікаво, як там люди живуть?
- Таке ж місто в океані як і наше "Здорове Життя". Тільки там ангелів нема.
- Зовсім?
- Персональних нема. А так, обслуга точно як і тут, роби, медики...
- А як з замовленнями.
- Точно так як і тут, замовляєш, що тобі хочеться і вантажним ліфтом тобі доставляється прямо в квартиру.
- До свого сорому я навіть не знаю як це робиться, завжди на тебе це покладаю. Покажеш мені?
- Це просто. Ти в ліфті як маршрут вибираєш? Голосом, пальцем, так і тут.
- А спиртне, наркотики, там вони можуть собі замовляти?
- Звичайно, без обмежень.
- А зброю?
- Зброю ні.
- Ага! А як же людині реалізувати своє бажання рубанути когось мечем, чи продірявити з автомата? Що ж це за Золотий Вік, вік реалізації бажань? - розійшлась Дая. Тисячі років люди мали таку можливість і в повній мірі користувались нею на численних і постійних війнах. Де ж це ще можна зробити, як не на "Без Правил"?
- Для цього "Гладіатори" є.
- Ніколи не дивилась, треба буде подивитись,  якийсь чоловік на березі щось говорив про це.
- Це дуже популярні видовища. 
- Чому Майк не пішов в Гладіатори, а вибрав Без Правил, він же спортивний і ножем добре володіє.
- Не його це. Він більше схильний до всяких інтриг, маніпуляцій, йому більше влада подобається, ніж бійки.
- А що, на "Без Правил" справді нема ніяких правил?
- З боку Адміністрації одне правило - не псувати умисно комунікації, майно. Щодо людей правил нема. Вони самі встановлюють собі якісь правила і самі слідкують за їх дотриманням.
- І як це виглядає на практиці?
- В кожної банди є якісь свої правила, понятія. І всередині банд і між бандами постійна гризня і війни.
- За що?
- За, владу, за домінування над іншими.
- Для чого їм влада, коли і так є що забажаєш?
- Напевне у людей це природжене бажання, самостійна цінність.
- А демони там є?
- Є, але в них інші функції. Тут в них основна функція - захист людей, а там - захист Системи від умисних руйнувань. Ну і нагляд за незаконною міграцією.
- Щоб не втекли,- догадалась Дая.- А законно звідти можна кудись переселитись?
- Можна. Проходиш комплексне обслідування, погоджуєшся на корекцію психіки, щоб відповідати тим правилам, які діють там, куди хочеш переселитись і якщо там є вільні місця...
- А спроби незаконної міграції бувають?
- Бувають, недавно тарілку медиків захопили і на ній спробували втекти.
- І як?
- Вони не знали, що вона за межі міста не може летіти, в неї автономного джерела енергії нема.
- А як вона в межах міста літає?
- Квазі-віртуальний фотонний резонанс.
- Поясни на пальцях, я в фізиці не сильно...
- В місті є кілька генераторів квазі-віртуальних фотонів. Кожна тарілка має контур для резонансної взаємодії з найближчим генератором.
- А чому взаємодія між генератором і тарілкою здійснюється не віртуальними фотонами, чи реальними, а квазі-віртуальними?
- Віртуальними фотонами можна тільки силу передавати, але не енергію, забезпечувати лише левітацію, а не прискорення. Ну, наприклад, як магнітним полем. А потоки реальних фотонів потрібної потужності... ну сама розумієш.
- А що значить резонансна взаємодія?
- Це значить що в просторі між генератором і приймальним контуром тарілки реальних фотонів нема. Вони девіртуалізуються лише в контурі. Тож ніякого електро-магнітного впливу на сторонні предмети нема.
- Це мене в такій тарілці в лікарню везли. Цікаво, що там зі мною робили.
- Першим ділом, ще в тарілці - глибоке охолодження. Особливо мозку, щоб максимально сповільнити незворотні процеси.
- Як же мене охолоджували, льодом обкладали? Чи в якусь холодну ванну помістили?
- Ні, зовнішнім охолодженням швидко охолодити внутрішні частини не вдасться.
- А як же тоді? Пропускали якусь охолоджуючу рідину по моїй кровоносній системі?
- Це колись раніше так робили. Зараз для цього використовують ефект  резонансного фононного охолодження.
- І як це працює?
- Як мікрохвильова пічка, тільки навпаки. Там нагрівається з середини електромагнітними хвилями, а тут охолоджується.
- Як же можна зсередини охолоджувати?
- Тут щось подібне до принципу роботи лазера чи мазера. Там збуджені стани примусово розряджаються, віддаючи фотони і переходячи на нижчі енергетичні рівні, а тут молекули охолоджуються, віддаючи організовано фонони - теплові коливання.
- А як мене залатали, що зажило швидше ніж на собаці, за два дні навіть рубця не видно?
- Нанороботи попрацювали.
- Вони ж мікроскопічні, як вони можуть два куски якоїсь судини, сухожилля чи мяза притягнути на місце і якось скріпити?
- Вони можуть збиратись в великі макроскопічні структури, яким під силу переміщати і закріплювати в потрібному місці тканини, ніби зшивши їх. А в мікроскопічному вигляді вони можуть працювати з окремими клітинами в місці порізу. Видаляти пошкоджені, розблоковувати потрібні гени, примушуючи спеціалізовані клітини  ставати ювенільними, що можуть ділитись  і зарощувати рану, перетворюючись знов у спеціалізовані. А в міру загоєння рани макроскопічні структури з нанороботів розпадаються і в мікроскопічному вигляді виводяться з організму. Тож тепер для операцій десь всередині не потрібно нічого різати, щоб туди добратись. Випив склянку води з нанороботами, вони пройшли в мікроскопічному вигляді куди треба, не руйнуючи тканин, там зібрались в потрібні структури, зробили, що треба, розпались і вийшли з організму.
- Як ти все це знаєш?
- Ти питаєш, я шукаю інформацію в Системі і в бажаному тобі вигляді подаю.
- Так це і ідентифікаційні маркери так формуються з нанороботів десь всередині голови?
- Про маркери нема конкретної інформації в відкритому доступі.
- Цікаво, а про що ще нема? Мабуть про атомну бомбу?
- Про ядерні і термоядерні бомби є детальна інформація. Про різні їх конструкції, технології, системи ініціації, запобіжні системи. З детальними схемами, розрахунками, поясненнями.
- Це цікаво, про бомби є, а про маркери нема. Хороша тема для конспірологічних теорій Шели, треба їй підказати.
- Теми програмування нанороботів і молекулярних машин теж нема в вільному доступі.
- Чому?
- Їх можна запрограмувати не лише на корисні дії в організмі, а й на деструктивні, на синтез ядів чи вірусів. 
- Та й за їх допомогою можна стерти чи змінити маркер? Чи не так?
- Тобі приписали  рекріаційну ванну тричі на день на протязі трьох днів,- перервав Даю ангел. 
- Добре, пішли. Ванну я люблю. Навіть рекріаційну.