Глава 49 Історичні літописи про Україну, які має знати кожен українець

                                          1

Походження назви Україна

Ранньосередньовічний історик Іордан у своєму творі "Gettica", який він закінчив у 551 році, писав: "Qui aptissimas sedes locaquae dum quereret congrua, pervenit ad Scythiae terras, quae lingua eorum Oium." "В пошуках зручних та підходящих місць він прийшов у землі Скіфії, які на їхній мові називалися країною Ойум". Скіфією Іордан називає територію від Карпат до Каспія та від Балтійського до Чорного моря, де проживали слов’янські племена Склавени від Вісли до Дністра та Анти від Дністра до Дніпра. "Країна" на багатьох слов’янських мовах означає територію, край. Отже, з плином часу можна прослідкувати за перетворенням назви великої країни Ойум країна, Оукраїна, Україна.

Слово Ойумкраїна співзвучне з грецьким  словом ОЙКУМЕНА – заселена людьми територія.

Термін ойкумена «οἰκουμένη» введено давньогрецьким географом Гекатеєм Мілетським для позначення відомої грекам частини Землі з центром в Елладі.

2
Звідки пішли козацькі чуби-оселедці.

Літопис грека Лева Диякона засвідчив, що росами (українцями) з чубчиками були і князі Київської Русі, іншої Русі не було.

Ось портрет київського князя Святослава, описаний Левом Дияконом, присутньому на переговорах Святослава з імператором Візантії Іоаном Цимисхієм Першим в 971 році (!), - «широкий в плечах чолов’яга,  вуса довгі, борода голена, голова стрижена, тільки довга чуприна  з верхівки звисає вниз, у правому вусі дорога сережка «.
Так були стрижені і голені запорізькі козаки, так описують греки русів-торговців з Київщини за двісті років до Святослава.

Така стрижка була ознакою знатності роду і сьогодні модна серед української молоді.

3

Перша літописна згадка слова Україна

Київський      літопис1187  (за Іпатіївським списком), оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, каже що «за ним же Україна багато потужила»: о нем же Оукраина много постона.

Староруський літопис «сказание о Белогородском киселе»

В літо 6505\997 рік "від визначення меж моря" підступили до Білогородки під Києвом) печеніги. (Староруський літопис «сказание о Белогородском киселе). Князь поїхав за підмогою на північ і становище обложених було безвихідним. Тоді один з мудрих старців запропонував військову хитрість, на яку  всі погодились. Білогородці викопали три криниці і заповнили їх киселем. Потім вони покликали послів від печенігів і сказали: «Ви ніколи нас не переможете, тому що тут святе місце і сама земля нас годує».

Печеніги, звичайно ж, не повірили. Тоді їм показали всі три криниці і скрізь був смачний поживний кисіль. Шоковані печеніги відступили. Під горою, де колись була ця фортеця,  на березі річки Ірпінь стоїть стела, де вибито цей літопис.       З тієї пори пройшло 1020 років. Отже по старому літочисленню від "визначення меж моря" 2017 рік  відповідає 7525року. Китай святкує в 2017 році свій 4715 рік, євреї святкуютьсвій 5778 рік і  виходить що древні Русичі почали  вести своє літочислення на 1747 років раніше  євреїв. У 2018 році Україна відзначає 7526 рік за трипільським  календарем. (Білгородський літопис про печенігів 6505/977 рік). Брехню фашистів із кремля, що Україну придумала Австро-Венгрія, спростували літописи.

- Це означає, що наші предки стали першими в світі вести своє літочислення?! – вражено вигукнув молодий козак Олександр Березовський.

- Можливо було літочислення і древніх шумерів, яких вважають однією з перших відомих історичній науці  цивілізацій світу, але на глиняних табличках з бібліотеки царя Ашшурбаніпала, поки такого не знайшли. Наших молодих козаків чекають в цьому році цікаві походи по Україні і нові знання.

Завдяки мудрому керівництву Вінницький транспортний коледж став одним з найкращих учбових закладів по національно-патріотичному вихованню і підготовці молодих спеціалістів.

4

Картограф України Гійом Левасер де Боплан і річка Бог

Пройшло 2 роки і нове поповнення першокурсників  влилося в ряди козаків Вінницького транспортного коледжу. Щоб не повторюватись, Микола підготував нову доповідь, спираючись на історичні джерела.

Лекція відбулась в жовтні після свята Покрови. Аудиторія була переповнена і, коли увійшов Микола, всі встали.

- Слава Україні, козаки!

- Героям слава! - дружно пролунало у відповідь.

- Сьогодні ми вшануємо підзабуту особу, якій, на мою думку,  ми маємо встановити пам’ятник.

Тема лекції  Гійом Левасер де Боплан  - картограф і літописець.

Для України історичні записки Гійома Левасера де Боплана важливі тим, що, перебуваючи на службі у поляків, він залишив правдиві спогади очевидця про козаків, їхні військові походи, побут і став першим картографом нашої країни.

В період війни з фашистською росією з їхньою брехливою пропагандою ці історичні записи незаангажованої людини мають надзвичайну цінність для кожного патріота України.