Розділ 4. Засідка

Комунікатор Зигми раптово засвітився рівним синім світлом. Вона звичним рухом приглушила тиху музику, що лунала, й вийшла на зв'язок.

— Вітаю вас, мадам, — на мініатюрному екрані з'явилося зображення Сіма, який весело помахав маніпулятором і картинно вклонився. — Перепрошую, що відволікаю від творчого процесу, але я тут у фоновому режимі тестував наші нові сенсори далекої розвідки й засік у глибокому космосі невідому групу з шістнадцяти кораблів Адохай. Поки що вони лише вийшли з гіперпростору й ліниво дрейфують далеко від заселених систем.

Зигма від подиву широко розплющила очі й недовірливо подивилася на маленького дроїда.

— А ти, бува, не помилився, Сіме? Мої штатні сенсори застави взагалі нічого не показують.

— Мадам, ви мене ображаєте! — у голосі робота прозвучав виразний механічний сарказм. — Я вручну збільшив тактову чутливість обладнання. Ловіть готові налаштування.

Комунікатор інженерки натужно запищав, приймаючи пакет об'ємних даних. Зигма швидко пробіглася поглядом по рядках телеметричного коду й насупилася.

— Якщо це справді так, то нам потрібно поговорити з Амалаком. Негайно, — серйозно сказала вона.

— Чекаю на новини, пані Зигмо, — дроїд коротко блимнув оптикою й відключився.

— Так, це дуже погана ознака, — похитавши головою, похмуро промовив Амалак, розглядаючи тривимірне зображення, що розгорнулося посеред тактичної зали. — Викликаймо нашого маленького друга.

Шістнадцять кораблів-розвідників Адохай, вишикувавшись щільним клином, нерухомо зависли в чорній безодні космосу. У самому центрі цього строю крізь сизі спалахи силових полів добре проглядалася циклопічна конструкція у вигляді ідеального темного куба, що саме будувалася. Навколо нього, мов надокучлива мошкара, безперервно снували спритні винищувачі та невеликі вантажні транспорти.

— Це не просто випадкова група кораблів. Це повноцінне інженерне з'єднання, — задумливо потер підборіддя Амалак. — І тут, просто в нас під носом, вони зводять... транзитний вузол. Навіть не можу одразу підібрати точний термін.

— А я вже все зрозумів! — раптом матеріалізована голограма Сіма, який вальяжно сидів на верстаку у своїй майстерні на тлі шумних конвеєрів, кумедно блимнула синім вогником. — Це буде проміжна база постачання, де їхні ударні кораблі перед самим нападом завантажуватимуться боєкомплектом і паливом під зав'язку.

— Саме так, мій металевий друже, — погодився Амалак.

— Я вам щиро вдячний, що цього разу перед словом «друг» ви не додали «маленький», — весело розсміявся Сім.

— Насправді це колосальна проблема, — Амалак указкою вказав на карту. — Виходячи з цієї локації, перед їхніми тактичними групами відкриваються одразу кілька прямих векторів руху до наших найгустіше заселених районів. Ось сюди... і сюди.

На об'ємній карті Фронтиру одна за одною спалахнули зловісні багряні стріли.

— Це повністю позбавляє нас будь-якого тактичного маневру, — зблідла Зигма. — Якщо вони добудують цей об'єкт, у секторах заселених систем почнеться кривава бійня. Треба негайно доповісти префекту.

Юстиніан уважно, не перебиваючи, вислухав екстрену доповідь, похмуро вдивляючись у детальну карту аномалій.

— Знищити, — пролунав його крижаний, непохитний вердикт. — Негайно збираємо ударну групу й залучаємо пілотів із другої застави. Я особисто переговорю з їхнім полковником.

— Нехай кораблі другої застави дорогою обов'язково зазирнуть до моїх ангарів, — діловито вставив Сім. — Я встигну оснастити хоча б по одній носовій гарматі своїми новими снарядами. Три-чотири кораблі модернізувати зможу. Ну і, звісно ж, «Людожер» Квінта... та побільше маневрових перехоплювачів.

— Головне — повністю випалити ось цей центральний сектор, — Амалак вивів на передній план куб, навколо якого стягувалися конструкційні ферми.

— Амалаку, зв'язуйся з Кірном. Готуйте рій, — наказав префект. — Поки ворог не закріпився в квадраті, його потрібно знищити.

— Зачекайте хвилинку, друзі мої біологічні, — Сім раптом майже впритул наблизився до екрана, уважно вдивляючись у мерехтливе зображення. — А вам самим тут нічого не здається дивним?

— А що тут дивного? — щиро здивувався Амалак. — Це абсолютно стандартна тактика Адохай.

— А мені здається, що в цій гарній побудові критично бракує одного дуже важливого елемента, — Сім багатозначно замовк.

— Не тягни, будь ласка, Сіме, — вимогливо сказав префект, суворо глянувши на дроїда.

— Ці хлопці ж уже стикалися з нашими силами на Фронтирі й зазнали відчутних втрат, чи не так? — запитав робот.

— Так. І що з того? — Амалак роздратовано вказав рукою на тактичну схему. — Усе відбувається за їхньою стандартною процедурою, вже я це знаю.

— Не сумніваюся у ваших знаннях, шановний. Але де тоді, дозвольте поцікавитися, їхнє бойове прикриття? — дроїд хитро примружив синю оптику. — Хоча б два-три важкі крейсери мали б охороняти периметр, якщо цей будівельний об'єкт справді настільки важливий для Вторгнення.

У приміщенні миттєво запала важка, задушлива тиша.

— А давайте я зараз зроблю ось що, — дроїд спритно зіскочив зі свого верстака й, підійшовши до невеликої панелі керування, швидко ввів довгий масив даних. — Це я, старий телепень, спочатку сканував простір лише на наявність великих об'єктів, нехарактерних для сектора. А треба було шукати інакше... О! Та ось же вони! Рівно три штуки, як я й казав!

Посеред зали розгорнулося нове об'ємне зображення. На деякій відстані від будівельного клина, у чорній порожнечі космосу, крізь перешкоди почали чітко проступати ледь помітні, розмиті обриси трьох масивних крейсерів.

— Це глибоке сканування вже відомої нам ділянки на приховані енергетичні аномалії! — радісно вигукнув Сім, задоволений власним успіхом.

Префект Юстиніан кинув нищівний важкий погляд спочатку на Амалака, а потім на Зигму.

— Це не просто база постачання, — тихо промовив він із крижаною, злою посмішкою. — Це засідка. Вони чекали саме на нас.