20.5 А ні… здалося.

За проханням Евріка, Седжіо вирішив таки відвідати свого старого друга. Не маючи жодного бажання повертатися у резиденцію Радних, дракон сподівався знайти Алтіні в столичній бібліотеці. Так порадив Еврік. Сподівання виправдалися. В центральній залі якраз проходила нарада імператора з найдовіренішими аристократами. Головний чародій цілої країни вже проводжав імператора, коли його очі випадково натрапили на Седжіо. Останній спокійно стояв, спершись ліктем на мармурову колону. Вишукане вбрання дракона сильно виділяло гостя двору з поміж строкатих образів інших гостей. Це привертало увагу всіх, крім самого імператора. Вельможа одразу потрапив під чари Седжіо, тож лише мимохіть глянув на видатного відвідувача, не затримуючись ні на секунду. Дракон ж дотримуючись етикету, низько вклонився, розігнувши спину тільки коли імператор Аітол зник за дверима. Виконавши всі обов'язки перед імператорською сім'єю, Алтіні підійшов до друга.

– Що тебе привело сюди? – нервово запитав він.

– Як і минулий раз – Твій син.

– Він щось накоїв?

– Нічого про що ти б не знав. Розкажи краще для чого Еврік стер всім память.

Алтіні гучно видихнув, що привернуло зайву увагу. Через мить на них вже ніхто не дивився, та дракон добре відчував як ретельно всі вслухалися в їх слова. А от Алтіні нічого не помічав, тому не приховав роздратування. 

– Хлопець планує стати захисником імператорської сім'ї. Що у цьому поганого? Чутки про повсталого брата зовсім не сприяють цьому. Не бачу жодних проблем у його вчинку.

– “Він заважав мені. Для чого це йому” – ментально запитав Седжіо, намагаючись залишити розмову приватною.

Алтіні знову видихнув. Думки чародія одразу дали відповідь, тож дракон якомога непомітно покинув зустріч. Велетень відчував себе зайвим на цьому дійстві. До того ж двійко чоловіків, що мовчки дивилися один на одного викликали підозру у численних шпигунів імперської розвідки. Та й розмову друзі могли продовжити вже ввечері, як вони і вчинили.

У приміщенні, де нещодавно Седжіо намагався виплавити статуетку, сиділо двоє чоловіків. Один з них був всім відомий торговець з півдня, точніше сам Седжіо, замаскований під торгаша, а інший – наймогутніший чародій імперії – Алтіні Радний. Багато хто хотів би зараз опинитися другом хоча б одному з них, та ці двоє важали друзями лише один-одного, незважаючи на всі розбіжності у думках.

– Ти багато зробив для мене – заговорив першим Алтіні, намагаючись пом'якшити наслідки минулої розмови – я сам попросив тебе про допомогу, та не думав що ти натрапиш на Евріка. Схоже сподівання на “тихе” розслідування виявилися даремними.

– Зрозумій – твердо перебив його дракон – ви заплуталися в своїх інтригах, і перестали розрізняти де їх початок, я вже не кажу про кінець. Через тебе я тепер теж причасний до цієї плутанини. У мене є чим зайнятися. Порятунку чекає мій єдиний скарб – Мрієль.

– Хіба вона не померла?

– Фактично так, але… ми зараз не про це. Ми зараз говоримо про ваші інтриги, через які мені важко відшукати зачіпки, які б вказували де Бомпат. Мене вразило наскільки деякі з твоїх близьких байдуже ставляться до нього.

Раптом Атліні вибухнув десятками гнівних слів.

– Цей дурень! Цей нахаба – спотворене гнівом обличчя чародія на мить здалося чужим – він зробив найгірший вибір у житті, який тільки міг. Мене завжди нервувала байдужість хлопця до магії. У нього в голові одна лише зброя. Не дивно що бійка стала ціллю його життя. Ми ставали все далі і далі один від одного, поки я не зрозумів що вже занадто пізно. Чому завжди так? А я скажу чому! Ми не звертаємо уваги на тих, у кому вбачаємо недоліки, коли поряд більш досконалі люди!

– Ти вважаєш Бомпата недосконалим? – здивовано запитав дракон, через що Алтіні різко замовк, і заплакав. Слова його потонули в гніві і розпачі, тож Седжіо зміг розібрати лише уривчасту розповідь про останню зустріч батька з сином перед тим як чародій вибіг, гримнувши дверима. Від поштовху розвалився камін, який вже ледь тримався після вранішніх маніпуляцій Седжіо.

– Тепер і це виправляти – зітхнув дракон, розглядаючи купу цеглин змішаних з глиною, попелом і сажою.