Золоте конфеті молодості

Скрин антиутопії і реалізм

 

Метафізична пам’ять проходить крізь всі твори книги. Так, як і  вже згадані події. Так, як музичне втілення вінницького блюзу.  

Жодна доля не зникає безслідно, перетворюючись на своєрідний інформаційний «скрин».

Згадка у самому кінці про фахівців служби безпеки, здатних «розшифрувати» внутрішній світ людини, надає ліричному опису рис антиутопії…

Образ хлопчика,  (про народження якого мріяли і батьки героїні і сама вона) залишеного на робота-няньку, підкреслює дефіцит живого людського тепла…

«По річці Буг повільно пливуть човни у сонячний день… Над річкою й містом – невидимий купол думок і бажань, мрій, молитов, надій усіх, хто в ньому жили й живуть. При нагоді їхній скрин можуть розшифрувати психологи служби безпеки. Ніхто не залишиться непомітним. Не щезне безслідно. Навіть маленький хлопчик, який чекає на тата, що доручив його роботу-нянці…» (143)

 

Ось – маленький уривок. А він і поєднує пасторальний вінницький пейзаж із тривожним відчуттям насування тотального контролю. Автор змальовує образ невидимого купола, що зберігає пам’ять, думки та молитви всіх поколінь містян…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше