І не випадково кінець твору зміщує акцент із технократичного «комп’ютера-режисера» (с.75) на релігійне умиротворення. Це скидається на етичний вибір автора…
«Небезпека у лінійності обчислень усякого комп’ютера! Він починає формувати обставини спираючись на інформацію там, де людина діяла б інакше, пропускала б повз вуха половину. Для нього не існує терміну давності… Не виконав завдання – відпустки машина «не сформує в обставинах». (с.76)
Однак залишається відкритим питання реального вирішення конфлікту…
Життя – то одне. А Надія, Віра, Любов?…
#770 в Сучасна проза
#310 в Фантастика
#34 в Антиутопія
вінницький блюз, кульбіт вчительки, протест проти відсутності спокою
Відредаговано: 29.03.2026