Звісно можна класифікувати цю оповідку як соціально-психологічну фантасмагорію. Тут поєднались гостра реальність (іпотечний кредит, фінансова скрута) із сюрреалістичним сприйняттям дійсності.
Віра сприймає навколишній світ як масштабну постановку. Відтак літературний прийом балансує на межі між розладом сприйняття в наслідок стресу та містичним передчуттям цифрового контролю над людством… Куди вже увійшла «матриця подій» (с.76).
На перший план рвуться символізм та деталізація. Образи атлантів, караванів машин та дівчат із банками олії створють візуально насичену картину, майже кінематографічну.
Так і б’є образ «сірого болоньєвого пальта» (с.68) символом незахищеності «маленької людини» перед масштабним шоу життя…
А, між тим, шоу маст гоу он…
І тут побіжне цитування В. Стефаника та апеляція до живопису Босха додають твору інтелектуальної глибини, ставлячи локальну історію вінницької вчительки, що замріяла заробити світле життя модельєрством, у контекст європейської культури.
#770 в Сучасна проза
#310 в Фантастика
#34 в Антиутопія
вінницький блюз, кульбіт вчительки, протест проти відсутності спокою
Відредаговано: 29.03.2026