Золоте конфеті молодості

Кільця Сатурна

Кільця Сатурна

У 25 років вчителька Ольга із розбитим серцем починає нове життя. Самостійне. Але – не самотнє… «Ольга тусувалась серед талановитих людей без особливо яскравих заробітків…» (с.16)

Вона винаймає квартиру. І починає в ній ремонт. Ремонт – як символ відновлення себе. Відновлення після невдалого кохання. Перший – лиший хлопець береться у компаньйони. Аби сплачувати за комірне…

У ремонті допомагають інші. Друзі, колеги, знайомі. Ліплять шпалери, фарбують стіни… А у ванні – героїня зображує кільця Сатурна…

Хто з молоду не мріяв про свободу й дизайнерські проекти… (с.17) А що поробиш, коли у друзів навіть собака вігетаріанець і вміє говорити «Мама»… (с.19)

Друзі Ольги всі небезталанні, до половини – євреї (с.20)…

Згодом вони роз’їдуться до кращих країв планети.

Як і кільця Сатурна — дружнє оточення Ольги — це велична система… Та, майже всі друзяки, як і в унівесумі, складаються з мільярдів дрібних часток. А декотрі складаються з водяного льоду з невеликими домішками пилу та ще й скельних порід…

Апальков Олександр

Подобається

#770 в Сучасна проза
#310 в Фантастика
#34 в Антиутопія

У тексті є: вінницький блюз, кульбіт вчительки, протест проти відсутності спокою

Відредаговано: 29.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись