Розділ 1

— Ти не можеш одружитися з ким тобі заманеться. — суворий, але послужливий голос Гравара луною відбивався від білих стін тронної зали.

— Це я її опорочив! Мені й одружуватися!

— Твоє життя не тобі належить. Воно належить державі і очорняючи себе, ти очорняєш престол в очах, як свого народу, так і союзних держав!

— Спадкоємцем Ви виростили Тагідо, а мені тільки нагадували, що королем я ніколи не стану. Ви звільнилися від ганьби, коли відреклися від Тагідо? Тоді відрікайтесь і від мене! — Дол відстебнув ножни, ті з гуркотом впали на землю.

— Що ти задумав? Зректись престолу? Заради чого?

— Заради кохання! — кинув Дол. — Знай, або я одружуся з тією, яку кохаю, або зрікаюся престолу і, все одно, одружуся. Яких би листів ти не писав до сірого замку — посада міністра мені забезпечена. А якщо ні, дорога на фронт мені завжди відкрита, подумати, зміню білий мундир на чорний.

— Тобі нікуди буде повернутися! 

— Виставиш мене з рідного дому? — принц пихато приснув, — На темній стороні у моїх друзів розкішний маєток, де мені завжди знайдеться місце. Я не пропаду без корони.

Гравар знервовано подивився на меч, що так рідко залишав свого господаря. По праву спадщини він мав би належати Тагідо. Але старший брат поблажливо віддав його, вказуючи, що це зовсім не корона, щоб перейматися тим хто його власник. Однак, коли вже другий син відмовляється від цього меча і корони, стає страшно. Мимоволі король задумався про те, чи правильно він виховував своїх дітей, чи готував він когось до престолу, насправді.

— Науз заявив про заручини, Тамріел належить йому, але якщо ти знайдеш законний вихід із ситуації... — не відриваючи погляду, говорив ельф. — Я дам своє благословення.

— Я не підведу. — усміхнувся принц.

Сама Тамріел не переставала плакати, королеву до невтішної придворної більше не пускали. Їй уже шили золоту вінчальну сукню, а вона відмовлялася від їжі і читала романи про шляхетних лицарів, які рятують своїх коханих із ув'язнення. Її життя, зі щоденними скандалами, істериками та виснаженням, на жаль, не виглядало як дівчача казка.

Але в голові коханого вже складалася геніальна стратегія, як не зректися престолу і одружуватися з коханою. Він викликав Графа Науза на дуель. Кривдника можна застрелити або заколоти, тоді жінка, законно, належатиме переможцю.

Вони стрілялися в лісі, на світанку, подалі від сторонніх очей, без секундантів, у присутності тільки пані, за чию руку б'ються. Науз забрав її силою, сподівався, що дівоче серце не витримає, та дуель не станеться. От тільки не знав нещасний, що проводячи дні в маєтку, спілкуючись з найсильнішими, як їй здавалося, жінками, вона навчилася у них нічого не боятися і не ставати перед зброєю, якщо не хочеш приймати участі в бійці. 

— Востаннє прошу вас скласти зброю та вирішити конфлікт мирно. — суворо говорила ельфійка. Це була скоріше формальність, звичка слідувати правилам. 

— Ти знаєш, як мирно ми можемо розв'язати цей конфлікт. — гримасував неприємний чоловік у роках, з великим животом.

Власників таких животів називали «багатий бідняк», будучи бідним він, явно, недоїдав, а як дорвався до влади та грошей, витрачав усе на вишуканості у надмірності. Тому й здобрів. З-під короткого русявого волосся стирчали маленькі кінчики ельфійських вух. А плечі вкривав червоний піджак із золотом, камінням та перлами.

Дол пронизав його холодним поглядом, але не промовив жодного слова. Тамріел смиренно подала зброю.

— Гість обирає першим. — вклонився принц.

— До бар'єру. — командувала Тамріел, щойно коханий забрав другий пістоль.

Вони повинні відійти до позначок, обернутися та стріляти по готовності. Десять кроків. Кожен відбивався луною у вухах. Варто зазначити, що стрілялися зазвичай не менше, ніж з п'ятнадцяти кроків, а десять — це особиста вимога принца, у відповідь на відмову графа битися на мечах. Це може означати тільки одне: принц хоче не просто відновити честь, а убити противника.

Імовірність вижити п'ятдесят на п'ятдесят. Але тільки у Тамрі завмирало серце. 

Відсутність секундантів, які помітили б порушення і виставили б будь-яку безчесну витівку на суспільний огляд, змусила Науза вистрілити першим, на восьмий крок. Дол не встиг рлзвернутися. Гарячий свинець змусив принца затремтіти, на мить зупиняючись. Куля увійшла в ліве плече, навряд чи Науз цілив туди навмисне, але, тим не менш, шульга Дол розгубився, не стільки від болю, скільки від усвідомлення, що не може вистрілити у відповідь.

Але він не хотів просто перемогти, дозволяючи кривдникові і далі ходити по землі, досвідчений військовий перекинув пістоль праву руку, зробив ще два кроки, не порушуючи правил, розвернувся і випустив кулю не цілячись.

В серце.

Вигляд мерців ніколи його не тішив, не кажучи вже про емоції Тамріел, але зараз, ельф тільки м'яко обійняв суджену, забувши на секунду про кулю в лівому плечі. Закохані поквапилися до короля, заявити про заручини.

Друзі поверталися з чергового візиту у відповідь. Тарен розглядала батьківський перстень, що світився, і безглуздо посміхалася. Ревільс, на іншому кінці каналу, переказував подробиці дуелі так іронічно, ніби забув як улітку, бився за неї на мечах із власним пра-пра-...-пра-прадідом.

Кільце згасло, а поміщиця підняла очі на друзів, боячись промовити й слово.

— Знову осипав компліментами? — посміхнулася Мерелед.

— Краще. — кивнула поміщиця. — Дол сьогодні ввечері буде в маєтку.

— Сам?

— Сам, але з добрими новинами.

Жіноче захоплення від чужого весілля складно описати. За п'ять хвилин вони встигли поміркувати про те, коли буде весілля, яку сукню треба одягнути і чи покличе Тамрі когось із них супроводжувати принцесу. І чи погодиться королева повести невістку під вінець, адже матері в неї немає.

Сарбс спостерігав за цим із захопленою усмішкою. Ранній підйом, поклони і вже шість годин у дорозі, а їхніх сил вистачило ще на таке бурхливе обговорення. Чоловік ніколи не зможе зрозуміти, як це працює.