За вечерею Соня мені розповіла ще більш шокуючу історію!
– Ви, Арон, мабуть, думаєте, що я та мій батько з бандою найжорстокіші люди на планеті!
Але це зовсім не так, мого батька і його банду обмовили!
Моя сестра Фейга!
Вона весь час усім заздрила! І тому, коли мій батько помер, я вирішила сховати ручку і всі інші коштовності в тій печері, яку потім зробили під бункер, адже там вона не здогадається їх шукати!
Після смерті батька вона зі своїми друзями, міні-бандою, так би мовити, обмовила всіх нас, і тому поліція намагається нас знайти, покарати! Але запевняю вас, що ми ні в чому не винні!
Ми ніколи нікого не грабували!!
У мого батька був бізнес, дуже прибутковий, хоч і нелегальний, і всі ті гроші, що ми заробляли, ми витрачали на благодійність!
Стільки людей на ноги поставили, стільком допомогли!
Але всі про це забули, коли Фейга відкрила свій рот!
– Та фотографія — це ви з чоловіком!?
– Так, він помер.
– Мені дуже шкода!
– Та нічого.
Вона залишилася в особняку, а я поїхав додому.
Увесь час мене не покидала думка, що треба їй допомогти, але як?
Я прийшов на роботу, і мене тут же викликали на завдання!
Коли я приїхав на місце, я побачив, що поліцейські утримують якогось чоловіка в капелюсі!
Я наказав відвезти його до відділку.
Коли я прийшов у кімнату для допитів, цей чоловік благав мене, щоб я його відпустив і що він ні в чому не винен!
– Добре, я вас відпущу, якщо ви мені все розкажете!
– Справа в тому, що мене і моїх людей у цьому місті не люблять, хоч у свій час ми й допомагали всім, кому могли допомогти!
Мій псевдонім Мамай,
Будь ласка, допоможіть мені!
– Ви випадково не знаєте Соню? – спитав я.
– О, Соня, з того часу, як її сестра Фейга обмовила нас, за нами почала гнатися поліція, і ми вирішили роз’їхатися, поки все не вляжеться, але от мене схопили!
Була глибока ніч, коли задзвонив телефон. Піднявши трубку, я почув:
– Ароне, це Соня, до мене в особняк намагаються проникнути якісь люди!
Я сказав, щоб вона залишалася на місці!
Я відразу здогадався, хто це може бути!
Коли я приїхав, я нікого не побачив. Зайшовши всередину і обійшовши весь особняк, я подивився на кухню — там нікого не було!
Я почув плач і зрозумів, що це плаче дочка Соні. Я підбіг до неї і спитав, що відбувається,
– Т т т тітка Фф…
Не договоривши, вона ще більше розридалася!
Я все зрозумів.
– Іди до своєї кімнати і не виходь звідти, ти мене зрозуміла? – вона кивнула головою.
Тут до мене вибігла страшна дочка,
– Дядьку Ароне, допоможіть, будь ласка, вони маму затягли в підвал!
Я миттю помчав туди!
Спустившись, я побачив, як кілька людей стоять поруч із Сонею, а Фейга намагалася у неї все випитати!
– Стояти, не рухатися, поліція!
– О, прекрасно, – відповіла Фейга, – і чого ж ви так довго!?
– Відійди від неї.
– Так, все, все, – вона підняла руки і відійшла.
– Я розумію, що ви добрий пан і хочете врятувати свою любов, але вислухайте мене, будь ласка!
Звільнивши Соню, я почав слухати її.
– Справа в тому, що вам треба дещо знати,
Вона вбила свого чоловіка!
– Що? Соню, що вона каже!?
Це правда?
– Так, це правда, – вона винувато опустила очі.
– Його звали Володимир, я його дуже любила, але…
Але він мені зраджував, грав у азартні ігри!
Він виносив усе з цього дому, все найцінніше, і половину скарбів...
І саму ручку я і сховала в тому бункері під землею…
Щоб він зі своєю коханкою, якою була моя сестра Фейга, не знайшов і щоб він першим мене не вбив і не відібрав з нею ручку!
Я вбила його першою!
Я був у шоці!
– Ти не винна, ти лише захищала себе і своїх дітей!
– Так, ви нічого не розумієте, – раптом заговорила Фейга.
Адже вони з батьком позбавили мене всього!
Всього абсолютно!!! Ви не залишили мені вибору!
Тому так, я тоді і зустрілася з твоїм Вовою, і ми разом хотіли тебе позбутися, але ти нас із Мамаєм випередила!
Соня раптом підійшла до неї і сказала:
– Якщо ти думаєш, що тобі сьогодні пощастить і ти мене вб’єш, то ти помиляєшся!
Після цих слів з усіх боків зайшли люди разом із дуже високим чоловіком у чорному капелюсі і з сивою бородою.
Це ж Мамай, найкращий друг Соніного батька і її права рука, і його люди!
Я не встиг і оком змигнути, як двоє людей Фейги впали мертвими!
А Фейгу схопили і кудись відвели!
– Мамаю, ти знову повернувся!
Мамай підійшов і поцілував руку Соні.
Так, я тут, щоб допомогти тобі, ми знали все заздалегідь і вже були тут до того, як ви прийшли сюди!
Так, це дивно, але все тут належить тобі, Соня!
І коли мої люди подивилися на всі скарби, то зрозуміли, що половини не вистачає!!!
Ось і одразу все пронюхали і зрозуміли!!!
– Як половини не вистачає!?
– Фейга не рідко приходить сюди і краде твої речі!
– І що ви збираєтеся з нею робити!?
– А про це тим більше не хвилюйся, вона буде заслана в Рапір!!!
А ти ж, Соня, знаєш, що це за місце)!
Їй звідти вже не вибратися!
З цими словами він швидко вийшов, а Фейгу, заковану в наручники, посадили в поліцейську машину і відвезли!
Я подивився на Соню, вона обійняла мене.
Наступного дня мені треба було їхати назавжди.
І коли я стояв біля входу з валізою, до мене підійшла Соня і її дочки!
– Ти вже їдеш!?
– Так, прости, треба їхати!
– Я зробив все, щоб тобі було добре, і наказав поліції не чіпати тебе і твою родину!
Сподіваюся, у вас і у вашого сина та дочок все буде добре!
Ми обнялися на прощання, і я сів у машину та поїхав. Вони стояли і довго махали мені рукою!
Наш разговор прервал сильный взрыв!
После чего женщина запнулась!
Я смотрел на ее брошь!
Вдруг приложение на телефоне оповестило о том что тревога закончена!
#5041 в Любовні романи
#2184 в Сучасний любовний роман
#844 в Детектив/Трилер
#368 в Детектив
Відредаговано: 21.05.2024