ЕММА
Вогонь весело потріскував у каміні, відкидаючи на стіни довгі тіні. Емма сиділа в глибокому кріслі, обійнявши коліна руками. Серце вже не так вистрибувало з грудей, як тоді, коли вона тільки опинилася в кімнаті.
Світ сновидінь майже не відрізнявся від реальності, якщо не приглядатися до деталей. За вікном шумів густий ліс, а по підвіконню били великі краплі дощу. Але насправді, якщо гість зможе відкрити двері, то він нічого не побачить за ними. Тільки Богдан, і тільки якщо захоче подовжити видіння.
Його вміння завжди заворожувало Емму. За бажанням він міг контролювати сни будь-кого і від нього майже не було можливості закритися. Хоча і в його силі були слабкі сторони, бо якщо людина, за якою він слідкував, помирала уві сні, він міг вже не повернутися. А ще з цього світу не можна винести жодної фізичної речі
— Отже, — Богдан стояв біля столу, схрестивши руки на грудях. Тут він виглядав свіжішим, ніж зазвичай, без звичних тіней під очима. — Ти хочеш влаштувати відкритий Відбір... Еммо, ти ж розумієш, що столиця потоне в кандидатах? З'їдуться всі: від аристократів до найманців і синів місцевих крамарів. Канцлер цього ніколи не пропустить.
— Пропустить, якщо ми зіграємо на його повазі до традицій. І якщо влаштуємо таке місиво на першому ж етапі, яке не витримає дев'яносто з умовних ста, — сині очі принцеси блиснули у напівтемряві. — Тому мені треба указ, Богдане. Щось дуже старе, часів перших імператорів, чи ще раніше. Який дозволив би брати участь простолюдинам, за умови проходження… смертельного випробування.
Богдан нервово реготнув, а Крісті, яка до цього мовчки сиділа на краю великого ліжка, скептично підняла брову.
— І ти думаєш, що Канцлер повірить у раптову знахідку такого документа?
— Дивлячись яка людина його знайде і що буде мати від цього Канцлер, — Емма перевела погляд на магістра. — Тіна зможе зробити підробку?
Богдан задумливо потер підборіддя.
— Думаю, що зможе. Але на це треба час. Та на все інше також. Які випробування будуть? Турнір на мечах? Магічна дуель? З магією у більшості наших аристократів погано, завдяки Гордію. І якщо візьмуть участь іноземні аристократи, тоді у наших шансів не залишиться.
— Ніякої магії. І ніяких цілителів. Абсолютна ізоляція, — різко відрізала Емма. — Я хочу щоб вони боролися не тільки між собою, а з природою. Якщо спадкоємець має правити імперією, нехай доведе, що він здатен вижити без золотої ложки і десятка слуг.
У кімнаті запала тиша. Богдан несподівано хмикнув, і кутики його губ поповзли вгору.
— Нагадай ніколи не сваритися з тобою.
Емма знизала плечима, подарувавши другові пустотливу посмішку.
— Є ідеї, де таке можна провести?
Богдан замислився, а потім радісно кивнув.
— Здається, я знаю ідеальне місце. Мій батько нещодавно бачив у сні старий форпост, а потім зізнався, що його прадід читав про нього у старих архівах. Це острів. Там немає нічого, крім руїн, гострих скель і лісу, в якому повно отруйних рослин і дикого звір'я.
Емма затамувала подих. Це було саме те, що вона шукала.
— Ідеально. Прокинешся, запиши це. Щось типу: чоловік будь-якої крові, який пройде випробування і доведе свою силу, визнається рівним. Але! — Емма підняла вказівний палець. — В указі не повинно бути жодної згадки про цей острів. Тільки суха юридична база. Місце для випробування я запропоную сама.
— Чому? — не зрозуміла Крісті.
— Тому, що за часів Каталі цього форпосту могло не бути, а якщо був, він активно використовувався. Якби я тоді вибирала місце, — Емма несподівано розсміялася від абсурдності — це було б далеко від цивілізації. Щоб відчути всю силу дикої природи.
Богдан хижо посміхнувся, відкидаючи з чола темне пасмо волосся.
— Завтра я відправлю Тіні повідомлення. Гадаю, її треба також залучити до обговорень, — Богдан обвів жінок поглядом. — Ваше завдання, дівчата: прогуляйтеся в архів та переконайтеся, що цей форпост дійсно існує.
Емма оживилася, засовавшись на кріслі. Крісті пирхнула, кинувши чоловікові іронічну посмішку.
— На другому етапі наших нещасних також будуть чекати ігри на виживання?
Емма опустила погляд, почавши нервово кусати губи
☆ ☆ ☆