Демон

   Демон! За деревами був демон. Поки що він мене не помітив, але це не надовго, він мене відчує відчує мою енергію. Там де він стояв мовби ніч настала, не чути жодного шороху і співу пташок. Його чорна аура забирала усю надію з душі. "Ні, Лілі візьми себе в руки!" подумки насварилася на себе. 

  О ні! Він мене відчув і прямує у мій бік. Що робити? Тікати? Як правильно використати магію проти демона? Я не така сильна не здолаю. Втекти не встигну демон дже швидкий. Він уже поруч. Я вибігла з-за дереві пустила в нього промінь світла, демон кинувся на мене. Ух! Ухилилась. А все ж добре, що маю бойові навички, стало в пригоді. 

   Проти мене стояв демон і дивився своїми червоними очима. Демони можуть набувати форму чого або кого завгодно. Зараз демон набув людського вигляду: блискучі червоні очі, біла шкіра та звіриний оскал. Аура огортала його повністю, піднімаючись до верху чорними язиками полум'я. 

  Він знову кинувся на мене і знову я ухилилася. Саме хотіла пустити у нього промінь та побачила як на мене летить куля чорної енергії... відлетіла на кілька метрів. Боже який пекельний біль, куля вдарила у груди, всім тілом відчуваю, як знову летить перекрутилася і не влучив. Зібравши свої сили стала вовчицею і гайнула від нього. Він летить за мною і атаку, як можу так і ухиляюсь але його закляття всеодно зачіпає. "Аби відірватися від нього! " вертиться думка в голові. Мене сильно вдарило аж крутнувшись у повітрі і гепнулась на землю "Невже це кінець?" майнуло в думках і все огурнула темрява.