Розділ 53. Інвестиції

Юй Сяоцао трохи подумала і сказала: «Якщо відкривати цех з виробництва устричного соусу, то термін придатності справді буде проблемою! Взимку все гаразд, на півночі температура низька, і соус може зберігатися два-три місяці без проблем! Але влітку... це буде складно!»
Які способи подовження терміну придатності продуктів вона знала з минулого життя? Юй Сяоцао насупила брови і замислилася. Чжоу Цзисюй хоч і хвилювався, але стримувався, щоб не заважати їй.
Юй Сяоцао бурмотіла собі під ніс: «Зазвичай для подовження терміну придатності використовують низькі температури. Але тут немає холодильника...»
«Холодильника? Це скриня для льоду?» — не втримався і запитав управитель Чжоу, якого привів Чжоу Цзисюй.
«Е-е... так, саме скриня для льоду?» — Юй Сяоцао зрозуміла, що вимовила свої думки вголос, і, не маючи змоги пояснити, що таке холодильник, підхопила слова управителя Чжоу.
Управитель Чжоу замислився і сказав: «Транспортування в ящиках з льодом взимку можливе. Але влітку це коштуватиме дуже дорого. До того ж, який величезний льох потрібен, щоб запасти льоду на цілий рік?»
«Є ще один спосіб: додати більше цукру і солі, це теж подовжить термін придатності. Але тоді смак устричного соусу значно погіршиться!» — Юй Сяоцао сама похитала головою, відкидаючи цю ідею.
Чжоу Цзисюй, як виходець з родини імператорських купців, добре розумів, наскільки важлива «якість» для товару. Він не втримався і запитав: «А є ще якісь способи?»
«Ще можна використати прополіс як консервант! Але навіть мед такий дорогий, що вже казати про прополіс. Вартість буде не меншою, ніж транспортування з льодом!»
Прополіс? Про мед Чжоу Цзисюй чув: його матір десь дізналася, що медова вода корисна для краси і фігури, і з минулого року пила склянку щодня. Але що таке цей прополіс?
«Якби... можна було робити лід влітку, це було б чудово», — звичка Сяо-Цао бурмотіти під час роздумів збереглася з минулого життя.
Лід утворюється природним шляхом через низьку температуру, хіба його можна зробити? Ця дівчинка занадто багато фантазує? Управитель Чжоу в душі не схвалював ідею свого молодого пана співпрацювати з бідною сільською дівчинкою.
«Третій молодий пане, ти чув про селітру?» — Юй Сяоцао раптом згадала статтю «Виготовлення льоду давнім методом», яку читала в минулому житті. Здається, з кінця династії Тан, коли почали виготовляти порох, видобували велику кількість селітри.
Саме тоді з'явилися перші приклади виготовлення льоду влітку. Пізніше з'явилися торговці, які додавали цукор у лід, щоб привабити покупців. За часів династії Сун торговці додавали фрукти або сік. А за часів династії Юань навіть додавали фруктове пюре і молоко, що дуже нагадувало сучасне морозиво. Цікаво, чи є приклади виготовлення льоду за допомогою селітри в цій альтернативній епосі?
«Селітра? Знаю, її продають в аптеках. Невже... селітра може робити лід?» — Чжоу Цзисюй почув її бурмотіння, і коли вона згадала селітру, природним чином пов'язав ці речі.
Юй Сяоцао схвально подивилася на нього і кивнула: «Селітра, розчиняючись у воді, поглинає велику кількість тепла, знижуючи температуру води аж до замерзання».
«Справді? Звідки ти це знаєш?» — Чжоу Цзисюй сумнівався.
Юй Сяоцао на мить завмерла, а потім серйозно сказала: «Яка різниця, звідки я знаю! Якщо не віриш, купи селітри і спробуй сам!»
Управитель Чжоу погладив бороду, подумав і сказав: «Здається, я бачив згадку про виготовлення льоду за допомогою селітри, коли впорядковував стародавні книги покійного другого господаря...»
«О? То селітра справді може робити лід? Управителю Чжоу, розкажіть детальніше!» — Чжоу Цзисюй зацікавлено запитав.
Управитель Чжоу гірко посміхнувся і похитав головою: «У другого господаря було так багато книг, я не пам'ятаю, в якій саме це згадувалося. Як саме це робити, краще послухаємо панночку Юй».
Чжоу Цзисюй подивився на Юй Сяоцао сяючими очима, наче дитина, що просить цукерку: «Сяо-Цао, не тягни інтригу. Розказуй, розказуй!»
«Можна викопати яму в цеху, поставити великий чан, налити в нього води наполовину, поставити чан у яму, покласти в яму селітру, а потім налити води в яму. Скільки селітри і скільки води, я точно не знаю, спробуйте кілька разів і дізнаєтеся». Юй Сяоцао дала загальний напрямок, а конкретну реалізацію залишила третьому молодому панові Чжоу.
Чжоу Цзисюй кивнув, обмірковуючи, як провести експеримент. Управитель Чжоу знову заговорив: «Судячи з твоїх слів, селітри знадобиться чимало. А ціна на неї не така вже й низька!»
Виготовлення льоду за допомогою селітри мало б знизити витрати. Але так виходить, що вартість не набагато менша, ніж зберігання льоду в льохах.
Справді, зовнішній управитель родини Чжоу мав проникливість і далекоглядність. Юй Сяоцао кивнула і посміхнулася: «Управитель Чжоу правий! Але селітру можна використовувати повторно. Селітру, розчинену у воді, можна виділити методом випаровування і кристалізації для повторного використання».
Управитель Чжоу, погладжуючи бороду, ледь помітно кивнув, дивуючись у душі: звідки ця маленька дівчинка стільки знає і так добре все пам'ятає? Вона перевершила його, хоча він вважав себе дуже начитаним. Невже в родини Юй є якесь приховане коріння, про яке він не знає?
Не дивно, що він так подумав. Наприкінці попередньої династії через війни багато шляхетних родин із глибоким корінням зникли в ріці історії. Можливо, в цьому маленькому рибальському селі оселилася збідніла шляхетна родина з минулого?
«Управителю Чжоу, облиште здогадки! У нас зі Сяо-Цао домовленість: крім бізнесу, я не питатиму ні про що інше. Чому вона знає про виготовлення льоду селітрою — яке це має значення для нас? Не ускладнюйте речі, я не хочу втратити сильного партнера!» — Чжоу Цзисюй прибрав посмішку і спокійно сказав. У його поставі природним чином проявилася велич і авторитет молодого пана з великої родини.
Управитель Чжоу здригнувся, ці слова прозвучали для нього як грім серед ясного неба. Він відкинув зайві думки, шанобливо і серйозно вклонився: «Молодий пан правий! Старий слуга засоромився!»
Повернувшись до Юй Сяоцао, Чжоу Цзисюй знову став лагідним і дружнім: «Оскільки проблему зберігання і транспортування устричного соусу вирішено, цех можна буде почати будувати навесні. Як думаєш, де краще його розташувати?»
«У справах бізнесу третій молодий пан Чжоу, безумовно, має краще бачення, ніж я, восьмирічна дівчинка. Вирішуйте самі!» — Юй Сяоцао помітила допитливий погляд управителя Чжоу. На щастя, авторитет третього молодого пана Чжоу стримував ситуацію, і все обійшлося. Вона подумки попередила себе бути обережнішою і не висуватися.
Хіба Чжоу Цзисюй міг не помітити її приховану настороженість? Але інтуїція підказувала йому, що ця дівчинка — як нерозвідана копальня, скарби якої можна відкрити лише поступово. А як утворився цей «скарб», навіщо докопуватися? Він не хотів, щоб миттєва цікавість змусила його потім шкодувати.
«Я думаю, варто побудувати цех біля пристані. Там зручний транспорт, як по суші, так і по воді. І до моря близько, зручно закуповувати сировину!» — Чжоу Цзисюй висловив свою ідею, щоб почути думку Юй Сяоцао.
Навчена досвідом, Юй Сяоцао лише усміхнулася і мовчки кивнула.
Чжоу Цзисюй, трохи подумавши, зрозумів, як розговорити дівчинку. Він глянув на неї з усмішкою і запитав: «Ти не хочеш увійти в частку цього цеху з виробництва устричного соусу?»
Увійти в частку? Це ж сучасний термін! Звідки він у лексиконі третього молодого пана Чжоу? Невже... він теж перемістився в часі? Юй Сяоцао широко розплющила очі і з подивом подивилася на нього.
Чжоу Цзисюй неправильно зрозумів її реакцію і засміявся: «Що? Не знаєш, що означає «увійти в частку»? Коли нинішній імператор Цзяньвень був ще спадкоємцем престолу, він створив компанію далекого плавання і залучив багатьох вельмож увійти в частку. Термін «увійти в частку» поширився в ділових колах саме тоді. Це означає отримати частку в бізнесі».
«А-а...» — Юй Сяоцао полегшено видихнула, ледь не вкрившись холодним потом. Але почувши, що може отримати частку в цеху, вона одразу зацікавилася.
«Але... у мене мало грошей, менше ста лянів...» — Юй Сяоцао вигребла свої заощадження з кутка і зніяковіло почухала голову.
Чжоу Цзисюй подивився на розсипане на лежанці срібло — все це вона заробила в нього, тож він чудово знав про її статки. Він і так планував подарувати їй частку, але зараз вирішив трохи її подражнити:
«Кхе-кхе! Рецепт устричного соусу ми отримали від тебе, тому я планував подарувати тобі частку після побудови цеху. Але якщо тобі ніяково, то це срібло... я візьму!»
Обличчя Юй Сяоцао застигло. Вона безпорадно дивилася, як її срібло забирає цей безсовісний «чорний» торговець, і серце її обливалося кров'ю!
Ні, вона, Юй Сяоцао, нізащо не дозволить так себе обдурити!
«Третій молодий пане Чжоу!» — крізь зуби процідила вона. — «Величезний цех, який виробляє тільки устричний соус, чи не занадто це одноманітно?»
Очі Чжоу Цзисюя засяяли: моя ж ти розумнице! Я саме чекав на ці слова!
«І що? У Сяо-Цао є інші пропозиції?» — Чжоу Цзисюй із цікавістю подивився на неї.
«У мене є ще два секретні рецепти приправ! Не знаю, чи цікаво це третьому молодому пану Чжоу!» — кожен міг помітити, що Юй Сяоцао зробила наголос на словах «третій молодий пан Чжоу». Ого, кошеня випустило кігтики!
Але Чжоу Цзисюй весело нахилився до неї: «Цікаво, звісно, цікаво! Розказуй швидше!!»
«Хм!» — Юй Сяоцао гордо відвернулася. — «Хочеш ці два рецепти — давай частку в обмін!»
Власне, якщо цех буде побудовано, то і рецепт устричного соусу, і ці два нові рецепти будуть від Юй Сяоцао. Родина Чжоу вкладає лише капітал і робочу силу.
Чжоу Цзисюй, звісно, не збирався відмовлятися від нескінченного джерела багатства заради дрібної вигоди, тому щедро заявив: «Якщо ці два рецепти приправ так само цінні, як устричний соус, то половина акцій цеху твоя!»
Половина? Юй Сяоцао розраховувала лише на двадцять відсотків прибутку, а це значно перевищило її очікування.