23.

Ми ще довгенько гуляли обговорюючи закляття із старших курсів. На щастя на першому, як розповів Єн, дуелі чисто показові, щоб набрати більше балів для наступного року, тим хто і так залишився. А от на другому вже все серйозніше. З четвертого тобі може кинути виклик будь який студент.
Єн провів мене до самої кімнати. Нам так ніхто і не зустрівся. Очевидно, вечірка, ще у розпалі. Я ж пішла десь посеред неї.
- Дякую за прогулянку. Все було дуже цікаво. – усміхнулась своєму супутнику.
- А мені як. Знаєш, ти заслужила відповідь на своє питання. Просто хотів поспілкуватись з тобою. От і не пішов на вечірку.
- Хм…А якби я не покинула її? Чи не краще тоді було б мене там знайти?
- Бачиш-но, твій брат провів зі мною досить інформативну бесіду, суть якої полягає в тому…Ну він висловився приблизно так. – Єн скорчив смішну пичку. – Щоб я не бачив тебе більше біля моєї сестри! Навряд чи він бачив.
На цьому він розвернувся і пішов. 
Злегка розгнівана на Седрика за його самоуправство я зовсім не тихо ввірвалась в кімнату. Взагалі, не думала, що там хтось є.
- Ти де шляєшся! – накинулась Міна. – Здуріла, чи що? Вже перша ночі!
- Ми тебе кругом шукали і вже хотіли йти до Седрика. – Берта взагалі була сердита. – Ти хоч розумієш, що зірвала мені побачення.
- Все добре, я просто занудьгувала і не хотіла заважати розважатись вам.
- А де була? – Міна ще тримала мене за плечі.
- З Єном гуляли.
- Та ти взагалі ненормальна!? – Жасмін ще раз мене тріпнула. – А якби він щось зробив з тобою?
- Жасмін, він абсолютно нормальний. Ми просто говорили.
- Ага, говорили вони. А ти спровокуй його і побачиш. – завершила Берта.
Врешті ми майже помирились.
Та спати я лягла злегка збудоражена.
В цю ніч мені снились польоти.

Кілька наступних днів хотіла зустріти Єна і таки спровокувати на сварку, щоб перевірити Бертині слова, або ж довести, що вона не права. Але він як на зло не з’являвся на горизонті, що дуже дивно, адже жили ми в одному гуртожитку.
Початувавши кілька днів закинула цю справу і взялась за розум. Тобто, почала готуватись до занять без відволікання на дурниці.
І в мене вийшла повітряна сфера! Я легко скидала нею речі зі столика. Та на цьому мої успіхи закінчились. Берта запропонувала навчитись робити різні повітряні фігури, щоб не тільки скидати речі, а й змітати пил вітерцем, ловити щось на повітряну подушку, або ж робити блискавичні удари повітряними фігурами різної конфігурації. Такі фокуси вона продемонструвала тільки з вогняними фігурами – кулею, шипами, батогом і ножем. Моя сусідка настільки віртуозно влучала в ціль, що я мало не плакала від захоплення. А й в мені є краплина вогню. Не багато, але щось повинно вийти. Та спочатку потрібно опанувати щось одне! Тож закрившись у ванній я від усієї душі метала сформовані водяні кулі в ціль. Щоправда…формувала їх я досить повільно, та і вийшло в мене за перший раз тільки сім штук, потім я видихалась. Але ж як приємно, що виходить хоч щось. Щоправда, про свої успіхи однокурсникам я не хвалилась. Дівчата порадили не афішувати всіх вмінь – вони знадобляться на дуелях і будуть ще тим сюрпризом для решти.
На такій щасливій ноті я знову прямувала на побутову магію. Було цікаво, що ж нового задасть Стокс і чи познущається з мене.