22. Сварка

Як не дивно, на занятті я не горіла, хоча вся моя концентрація пішла коту під хвіст. Але було інше але, водна стихія вийшла з-під контролю. От від неї цього я не очікувала.

Саєр Ріалдан — лише розвів руками на те, що навколо мене починав збиратись туман і то такий густий, що я сама нічого не бачила.

- Россі, тобі б привести свої почуття та емоції в якусь колію, чи що. Інакшого способу я не бачу. Цей туман — конфлікт води і вогню. Вони обидва готові рванути. Давай-но працювати. Сьогодні робиш те ж саме, тільки по черзі з різними стихіями. Тобто, використовуєш і вітер з водою також. Можеш міняти конфігуряцію. Від тебе не вимагається лише сфера. Спробуй сьогодні вогняний батіг. Думаю, що в тебе вийде. Он Лаелю лише одинадцять, а як він ним орудує.

Те, що сила в Лаеля прокинулась три роки тому, а в мене півтора ми якось опустили. Та гаразд. Я вже змирилась.

І почала відпрацьовувати нові форми стихійної зброї. Водяна сфера в мене виходила набагато швидше, ніж вогняна, але я не могла її контролювати, тому кілька разів висушувала повітря. Врешті, Саєр Ріалдан відправив займатись мене в окреме приміщення, саму. Так, хоча б ніхто не постраждає.

Окрім батога і вогняних з водяними сферами я встигла поробити ще батіг з води, який мене ніхто не вчив. Коли майстер з магії зайшов заглянути, як у мене справи, то завмер заворожено спостерігаючи за цим дійством. Мені і самій воно здавалось чудом. Батіг вийшов товшиною з сантиметр і я намагалась орудувати ним по всій його довжині в метра три. Не те, щоб він аж надто мене слухався, але те, що він не розпадався було вже щось неймовірне. Збоку почулись аплодисменти.

- Знаючи твій рівень і вміння ти чудово справляєшся. Навіть твій брат був гірше. Але якщо він опанував контроль, в тебе також вийде. Тоді ти всім їм утреш носа, навіть Тарнау.

Ох цей Тарнау. Це ж на ньому частини вини за всі мої відчуття і хаос. Ну якби він зранку не підбив мене на пригоди...але ревнощі Єна того варті.

За вечерею знову довелось переодягатись і йти до імператорської родини.

Жасмін ще дулась на мене, тому взагалі не говорила. Єн вів себе так, якби нічого й не було. Лаель з Віктором бились виделками.

- Та перестаньте ви. — Не витримала Іолана. — Коли вже виростете? Гаразд Лаель малий, але ж тобі двадц’ять п’ять, Вікторе! Скоро одружуєшся.

- І не збираюсь ставати нудним.

Теней засміявся.

- До весілля вже все готово?

- Майже. Завтра почнуть готувати залу і кімнати для гостей. Півтора тижня, зовсім мало. Тим більше, дехто тут норовить знищити замок. — вона зиркнула на мене.

- Це не моя провина. — заперечила їй. Адже ж маю я право голосу?

- А чия ж іще? — вона холодно поглянула на мене. — Мало того, що не контролюєш себе, так ще й репутацію псуєш!

- Це ви про що зараз? — не зрозуміла її.

- Думаєш те, що ти лишаєшся наодинці в кімнаті з чоловіками ніхто не бачить? — вона стисла губи. — Про твої походеньки з Тарнау Шенаром вже всі в замку говорять. Це неприпустимо. — вона вдарила по столу рукою, а я поглянула на Жасмін, але та сама була здивована. Значить і правда слуги.

- По-перше, це ніякі не походеньки, людина допомогла мені. По-друге, я магиня і правила світського життя не для мене. — я випрями спину і примружила очі. — Якщо ви думаєте, що єдине, що цінного в мені може бути — це цнота, то глибоко помиляєтесь. Цією абсолютно непотрібною чеснотою звикли вихвалятись тільки ті, хто собою нічого не являє і не вартий. — я бачила, що вона закипає.

- Як ти смієш!? — рявкнула вона.

- Смію. Бо я маг, і окрім магії в мене є знання, які не замінять видумані швидкоплинні чесноти. Я не збираюсь слідувати правилам тих, хто гірше мене.

- Геть!

- Ти нікуди не підеш! — став Єн. — Мам, щоб це був останній раз, коли ти ображаєш мою наречену.

- Що!? Ти смієш так звертатись до матері?

- Смію.

- Вона наставляє тобі роги з іншим. — імператриця вкинула серветку в тарілку зі злості. — А ти так спокійно дивишся на це?

- В тому, хто кому і з ким наставляє роги я сам розберусь. А тобі рекомендую не розпускати пліток.

- Я думаю, Ауріка в своєму праві. — подивився на мене Теней. А мене аж здивувало те, що він захистився за мене. — По-перше, вона не з нашого світу. І в них інші правила. В них магині мають повноцінні права і живуть так, як хочеться їм. — він оглянув всіх, Жасмін кивнула. — По-друге, вона права за цінності, які ми підтримуємо. Вони і не мають бути для всіх однаковими. Просто, намагайся не шокувати так місцевих. — Звернувся він вже до мене. — Вони, звісно, бачили твого брата, але до тебе їм ще потрібно звикнути.

- Добре. — пообіцяла я, ще не знаючи, як це зробити. А від Іолани отримала лютий погляд.

Ох Тарнау, і вилізла ж твоя допомога мені боком. Хоча в цьому був і свій плюс — я отримала індулігенцію на всякі дурниці від самого імператора. Мабуть, я йому подобаюсь.

- Так, що там з весіллям?

- Я відправив вчора ввечері листа Россі, він прибуде через три дні з дружиною. Тож, мам, в тебе буде нове плаття.

- Я б хотіла сказати. — озвалась Жасмін, яка випрямилась і була трохи напружена. — Раз у нас вечір відвертостей. — вона обернулась до імператриці. — Я буду в своєму платті на весіллі. Це моє весілля і я одягну те, що захочу.

- Світ котиться в прірву. — Іолана встала з-за столу. — Робіть, що хочете. Раз, всі правила і традиції вам побоку, і навіть мій чоловік це підтримує...- Вона з докором глянула на Тенея, а потім покинула стіл.

Всі ще з хвилину сиділи в тиші.

- Тат, ти не хочеш з нею помиритись? — спитав Віктор.

- Що ти пропонуєш? Вибачитись за те, що я думаю? Я розумію, що їй важко серед магів і її фактично тільки-но образили та я одружувався на ній, не тому що мене заставили, я просто кохав вашу матір, таку як є, без всяких магічних здібностей. Пізніше, я їй нагадаю про це. Просто їй варто усвідомити, що магів не можна міряти під одну лінійку зі всіма.