17. Заборони

Моїм планам на перепочинок не вдалось збутись. Мене перестріла Міна, по дорозі в кімнату. Аріна, як завжди слідувала тінню за нею.

- Ти як завжди кудись пропадаєш. — подруга спочатку хотіла вхопитись за лікоть, але побачила, що я брудна і зупинилась напівдорозі. — Тренувалась, чи що?

- Як бачиш. Це ти виходиш заміж і кидаєш Академію, а мені то ще на побачення з Ліманом Гайном довго ходити. Якщо я все літо не бігатиму, то восени він знущатиметься ще більше, ніж раніше.

- О, як пригадаю, що він робив з нами спочатку року. Ми в нього були черепахи з курячими ніжками, і лінивці в напівмертвому стані, і зомбі з темного лісу...тоді він нам додав ще по уроку кожного дня. І ми мусили ходити, аж поки не набрали форму. Притому, він звільняв від занять всіх по мірі того, як підтягувались.

- До речі, а чому шукаєш мене? Щось сталось? Чи імператриця привела нову модистку? — Та ще була в лікарняному крилі, увечері Єн сказав.

Жасмін нахмурилась.

- Це я вже і не маю права тебе побачити? Ми ж подруги!

- Звісно маєш, але я митись і в бібліотеку.

- Можна, я з тобою?

- Іди. Але...ти з нами не йдеш. — звернулась я до прислуги. — Мені байдуже, що тобі там наказали.

- Міледі, я ж не винна...- вирвалось у дівчини.

- Я розумію.

- Сходи на кухню, поїж і нам щось візьми. Але не стирчи тут.

Вона кивнула головою і чкурнула, тільки й слід простиг.

- Мене вона так не слухається. — насупилась Міна.

- Бо ти не розносила модисткам майстерню на її очах. Ходімо.

Поки Жасмін сиділа в гостьовій я прийняла ванну і переодяглась в чистий одяг. Те, що цей лишився цілий, було удачею. Потрібно купити новий, якщо пошити не вдається. Та чи ходять тут ті гроші, що я привезла з собою? Батько казав, що краще взяти золото, я так і зробила. Єна сьогодні я ще не бачила, щоб уточнити. Може Жасмін знає?

Помившись я таки запитала в подруги. Але вона нічогісінько не знала. Правильно, вона має все від імператорської родини. Що тут купувати? Але й гроші їй виділили, як виявилось. Та куди їх витрачати? В місті вона ще не бувала, а тут — все безкоштовно.

Тож, кинувши розпитувати Жасмін, і трохи перекусивши я подалась в бібліотеку. Подруга по п’ятах за мною! Цікаво, чи докладе потім Іолані, де я бувала сьогодні? Швидше всього.

Коли я з’явилась в бібліотеку, то зустріли мене не дуже привітно. Бібліотекар ще з порогу заявив, що мені не можна, бо я небезпечна. Аж в ступор впала. Але й на це в мене була відповідь:

- Мілорде, якби ви кілька годин стояли на ногах і у вас тикали булавками ви б також вибухнули. А займатись я люблю. Тут тихо, добре і спокійно. Поки мене ніхто не турбує все буде добре.

- Міледі, мені ж голову зітнуть, якщо з книгами щось станеться. — похилив він голову.

І розумію ж його.

- Давайте, ви дасте мені кілька книг з собою. Адже, щоб опанувати цю силу, мені потрібно хоч щось про неї знати.

- Гаразд. — усміхнувся він. — Але постарайтесь не знищити їх.

Він пішов у стелажі, а збоку з’явився Тарнау.

- Які люди в нашій обителі! — він засміявся, а я заворожено застигла. — Сподобалась вчорашня книга?

- Дуже. А її можна на виніс?

- Тільки для тебе. Приберіг, щоб ніхто не забрав. — Він дістав талмуд з-за спини і показав мені. — Взагалі її виносити не можна. Але для тебе я це зроблю.

- Тарнау! Правил не можна порушувати.

- Проговоришся і я більше тобі не друг. — примружився він на зауваження Жасмін. — Не люблю ябед. Тим більше, ми робимо послугу для всіх. Чекаю тебе зверху.

Він покинув бібліотеку.

- Але ж так не можна? — махнула в його сторону рукою подруга. — Це пряме порушення наказів.

- Жасмін, проговришся і я теж тобі більше не друг.

- Що!? І ти туди ж? А як мені тут, думаєш дуже добре? — На столі забриніли стакани і люстра зверху. — Ці заборони і контроль вже дістали. Як добре, що тобі все можна!

Вона розвернулась і приттю вискочила з бібліотеки. Ну ось, такою злою Жасмін я ще не бачила. Ще землетрус влаштує тут, то моя буря здасться квіточками, коли замок доведеться відбудовувати.

Забравши книги в бібліотекаря я вийшла назовні.

Тарнау все ще чекав мене і хитро усміхнувся, коли нарешті побачив.

- Ходімо, проведу. Вже давно хотів познайомитись з тобою ближче.

- Я також. Я також...