14. Чергова вечеря.

Абсолютно розбита і втомлена я подалась у свою кімнату. Єдине, що мене тримало - це задоволення від проробленої роботи.

Я тільки зібралась прийняти ванну, як приперлась Міна з абсолютно кам’яним обличчям і озвучила, що мене чекають в малій залі на вечерю.

- Ти пропонуєш мені йти в такому вигляді? — я показала на просмалений одяг, який таки не витримав тренування.

- Враховуючи, яке враження ти справила вранці — це вже не має жодного значення. Врешті, може від тебе відчепляться і ти отримаєш таку бажану свободу, навідміну від мене. — Нарешті сказала правду вона.

- Тоді ходімо. Тільки обличчя та руки вимию.

На щастя, ця вечеря була не для загалу, а приватна. Тут були лише імператорська родина, Жасмін та я, власною персоною. Сказати, що всі були здивовані від моєї появи мало. — Теней похлинувся соком, Віктор разом з Єном заржали, а Іолана закопилила губу. Лаеля не було, напевно, він мився — цим би зараз мала займатись і я.

- Ти в жахливому вигляді. — З осторогою зробила зауваження Іолана.

- Жасмін наполягала, що ви хочете мене бачити, а я тільки прийшла з тренування. Ви вже стали свідком, наскільки моя сила може бути неконтрольована. Я не хочу завдати комусь шкоди, тому і тренувалась так довго з Саєром Ріалданом.

- Це похвально. — Засміявся Теней. — Думаю, нічого страшного, якщо ти поїсиш і так, а вже потім підеш відпочивати. Сідай до столу. Лаель був з тобою?

- Так. Мабуть, він приводить себе в порядок.

- І які успіхи? — поцікавився Віктор.

- Сто сімнадцять вогняних сфер розміром з яблуко. — похвалилась я, для мене це було багато.

- Ти вражаєш! — здивувався Єн. — Я першого разу набагато менше зробив.

- Хах, братик. Шукаєш собі сильну дівчину, яка захищатиме тебе? - підморгнув Віктор.

Каша полетіла у Віктора, взамін полетів пиріжок.

- Ану перестаньте гратись їжею! — втрутилась Іолана. — Ну як маленькі, скільки вас виховувати.

- Мам, він перший почав. — Єн вдав саму невинність. - Саме так. Ти ж в курсі, що я слабак і лузер. Програв останній бій Тарнау. — відповів нарешті напівжартома брату.

- Він на чотири роки старше, і знає і вміє набагато більше. Навіть мені з ним важко.

- Ви могли б говорити ще про щось окрім магії? - зауважила Іолана.

- О, я хотів би взнати деталі з останніх пліток! — заусміхався Єн. — Що все-таки сталось зі Шпицею?

- Я не винна. — Вирвалось у мене і я затулила рот.

- Ти знищила всі її запаси тканини. — З-під лоба подивилась Іолана. — Поки привезуть нові — невідомо, тож всі в замку будуть без нового гардеробу.

- Ну не прибідняйся, в тебе дві кімнати одягу. — спробував захистити мене Теней.

- Ти забуваєш, що я імператриця і маю тримати обличчя, і задавати моду.

- Сумнівна мода. — випрямився Єн. — Якщо ти хочеш виглядати по-новому і шикарно, то тобі б варто запросити в гості Седрика Россі.

- Він ще тоді зіпсував нам пів крила. Це ще дорожче, ніж всі шовки Ріхтер.

- Седрикові плаття коштують дорожче, ніж рулон шовку. — Зауважила я. - Там робота майстра магії, а не простої швачки.

- Вона має рацію, ма. — Віктор подивився підтримуюче на мене. — Седрик зараз створює шедеври. І вони, до речі — не загоряються.

- Давай, я запрошу його? — запитав Теней. — Думаю, він не відмовить нам.

- Двоє Россі в замку це до бурі, не думаєте?

- Седрик вже давно опанував силу, тож ще помагатиме з Аурікою. — підказав Віктор.

Але він забув уточнити, що в Седрика молода дружина, яка забирає увесь його вільний час...і чи не станеться з нею такого ж, коли вона прибуде сюди з братом? Тоді Россі вже буде троє і це буде не буря, а ураган.