-добре, я розповім вам все.
-ми слухаємо.
-ця історія дуже давня та триває до тепер. Мені набридло так жити, але зупинити їх у мене немає сили. Багато років тому ми вклали договір. По цьому договору ми всі в одній вервечці і права відмовитися вже не маємо. Ця історія почалася 153 роки тому. Одразу після того як з'явилася рада. Тільки ви багато чого не знаєте.
-ближче до суті.
-все по порядку, адже ви нікуди не спішите?
-ні, розповідайте.
-тоді всі ми були молодими, або середнього віку. Я наймолодший 20 років та найстарший імператор, якому перевалило за 50.
-чекайте. Ви зараз говорите про події, які відбувалися 153 роки тому? Чому ви говорите так наче були там?
-тому що я був там.
Я розявила рота та не змогла повірите в те, що сказав зараз чоловік, невже тоді імператор не обмовився? Що відбувається в цьому світі?
-але як так? Ніхто не живе стільки.
-а ми живемо.
-я нічого не розумію.
-зараз ви все зрозумієте. Нас не один раз хотіли вбити. Ми всі вже тоді боялися смерті. Ми хотіли обминути смерть. Хотіли залишитися живими, а коли створилася рада то змогли разом шукати спосіб жити довше ніж інші люди і ми знайшли його. Наше минуле дуже темне та має багато секретів. Один з яких я вам зараз розповім. Найстарші з нас виявили, що магія чужих людей може омолоджувати інших людей та робити наше життя довшим. Це було великим відкриттям для всіх нас. За допомогою імператора ми змогли забирати магічну силу у інших магів. Найсильнішим магам ми робили хороші пропозиції, кажучи, що вони будуть працювати на нас, а по факту ми вбивали їх та забирали їхню силу. В одному з маєтків ми своєю магією створили колони. До неї ми прив'язували магів та вони повільно за місяць забирали їхні життєві сили та передавали в спеціальний резервуар, з якого їхня енергія, сила, магія. Називайте це як хочете, але факт є фактом. За допомогою таких злочинів проти цих людей ми змогли прожити стільки років. Все своє життя ми провели так. Ваш батько насправді не Річард Сміт, а Корнелій завойовник.
-як? Цього не може бути. Це брехня. Він не може бути нашим батьком, я не вірю в це.
-Амандо, спокійно.
-брате, як мені бути спокійною. Яким би не був наш батько, але він не був такою сволотою як Корнелій завойовник, а тепер виявляється, що він наш батько. Я не вірю в це.
Дівчина була в істериці та весь час плакала. Її не могли зупинити і я чудово розуміла її. Вона дізналася дуже болючу правду про свою сім'ю.
-ще декілька запитань, але як тоді ваші діти?
-як ми робили вигляд, що ми це наші діти, онуки, правнуки і так далі? Ні, ми не вбивали їх. Як мінімум я. Ми переховували їх. Це відбувалося добровільно, але якщо нащадок проти то нам потрібно було примусити його.
-але зовнішність?
-магія все вирішувала, їхні життєві сили не тільки давали змогу нам жити довше, а ще й перетворюватися на інших людей.
-це неймовірно.
-і жахливо, але чому ви розповіли нам про це все?
-бо мені набридло так жити. Тепер я готовий померти. На моїх плачех забагато смертей і я не можу більше так жити. Я хочу просто померти.
-Принцесо, ви, мабуть, мене не правильно зрозуміли.
-як це?
-Корнелій не ваш батько, ваш батько Річард, але ви завжди вважали своїм батьком Корнелія.
-а Томас?
-Томас син Корнелія.
-але як так?
-між вашим батьком та матір'ю справді була любов. Вони шалено кохали один одного, але прийшов час коли ваш псевдо дідусь мав померти та на його місце мав стати ваш батько, але Корнелій не міг цього допустити, тому він зайняв місце вашого батька. Каріна почала помічати зміни в чоловікові та запідозрила щось, тому Корнелій розвівся з нею та знайшов іншу дружину, вашу мачуху. Саме від неї Томас.
-тепер я розумію чому батько, тобто Корнелій так хотів, щоб після нього був Томас. Ним легше помикати. Якщо б я був наслідником то все стало б набагато складніше для Корнелія.
-дякуємо вам, повірте, про вас нічого не вспливе, тому перейматися нема про що.
-я просто хочу дожити свої роки життя, які мені залишилися. Бажаю, щоб ви все розповіли народу та змогли впоратися з імператором, але краще залишіться на довше. Ваша сестра погано себе почуває.
-так, дякую за допомогу.
-вам приготують кімнати.
-нам досить однієї. Ми прийдемо в себе та відправимося до палацу, ще раз дякую вам. До речі, нам потрібні докази. Не будуть же ш нам вірити на слово.
-ви не промах, ось. Я завжди ношу його з собою. Тут є всі докази та навіть осередки минулих подій. Скажете фразу " покажи темне минуле" і зможете довести народу наші вчинки.