20. Геніальний план та тиск на лорда.

-я чула та бачила. Вони говорили, що мене виставлять винною та прикриють всі свої злочинийй, але я думаю, що ваш батько проговорився і мав на увазі предків.

-більше подробиць.

-це був величезний зал. Посередині був стіл, а за ним сиділо 8 чоловіків. Ваш батько також. Він казав, що вони лорди.

-лорди великої сімки.

Проговорили Едгард та Аманда одночасно.

-можливо, ви розповісте і мені про цих лордів? Я якби не з вашого світу, знаєте.

-вибач, лорди великої сімки заснували свою раду після завоювання нових територій та коли королівство обрело статус імперії. Лорди великої сімки це колишні герцоги, які раніше правили на завойованій території та князі. Вони не хотіли миритися з тим, що втратили все, тому імператор мав піти на компроміс. Рада великої сімки саме і стала таким компромісом. Якось так.

-у нас не так і багато часу. Забираємося звідси, хутко.

Ми перемістилися до академії та вже там почали знову вирішувати проблеми.

-що ми маємо.

Підсумувала Аманда.

-батько вважає, що ти в іншому світі. Лорди приховують купу фактів. Батько хотів як і колись використати тебе проти світлої імперії.

-дуже навіть можливо.

-оглядаючись на це все у нас є декілька варіантів.

-і яких?

-ти повертаєшся в палац та ми розбираємося з батьком. Ти робиш вигляд наче тобі все підходить і ти насправді не змогла повернутися додому, або ми скидаємо батька. Яким би не був мій батько, але я за перший варіант, але якщо ти не хочеш то я все зроблю, щоб його правлінню підійшов кінець, але це буде дуже важко. Коло нього багато варти, ми просто не впораємося з цим всім.

-ви впевнені, що він не вб'є мене за той час?

-не думаю. Просто потрібно його вмовити.

-а якщо долучити сюди Каміллу?

-а що вона зробить? Батько не слухає її.

-але він слухає свого синочка, а Камілла має владу над Томасом.

-непогана ідея, брате. Тільки він запідозрить, що його мати несподівано почала цікавитися справами імперії.

-а що якщо вона скаже, що ця дівчина могла б бути непоганою нареченою для нього?

-агов, народ. Ви про мене випадково не забули? Моя думка нікого не цікавить? Навіщо я повернулася.

-а я думав, що зрозумів для чого ти повернулася.

Хлопець підійшов до мене та обійняв.

-не думаю, що я готова на такі жертви. Знаєте, життя мені дороге, а з цим ідіотом я жити не хочу.

-хто сказав, що ти будеш жити з ним? Невже ти думала, що я колись зможу дозволити таке?

-я так зрозуміла, та й я ніколи незнаю коли ти кажеш серйозно, а коли це нагла брехня.

Знизала я плечима та очікувала на відповідь хлопця.

-ми підговоримо Каміллу. Між вами з Томасом нічого не буде, повір, а тим часом поки ти будеш грати виставу ми з братом будемо шукати докази проти великої ради та батька.

-я все правильно зрозуміла?

-думаю так. Ми знайдемо докази і батьку кінець. Але потрібно щось серйозніше, адже це тільки йде на користь імперії. Так, це погано використовувати дівчину заради цілі, але це дієво.

-Амандо.

Крикнула я.

-лорди ради. Вони мають знати все, що зробив ваш батько. Нам просто потрібен компромат на них.

-це ми вже знаємо.

-ні, ти не зрозуміла. Ми надавимо на одного з лордів за допомогою компромату він все розпатякає та дасть докази, а ми не вкладемо ні де його ім'я, таким чином він вийде чистим з води.

-навіщо нам когось залишати при владі?

-щоб у нього була мотивація розповісти все про інших. Вони всі мають бути пов'язані.

-добре, план хороший, але є одне але. Лорди не дурні. Вони захочуть докази, що в нас є щось на них.

-те що ми знаємо вже думаю буде цілком достатньо. Скажемо, що якщо він не доповість на всіх то всі дізнаються, що моя смерть хибна, що вони все перекрутили та ще багато чого, що вони ховають.

-геніально, що сказати, Дашо.

-тепер я не Даша, а Даніелла, якщо я повернулася в цей світ і прийняла правила його гри тоді можна і ім'я прийняти, врешті-решт. Я готова потерпіти цих залицянь Томаса, поки ми це все провертаємо. До речі, залучати Каміллу не потрібно, адже можна домовитися з імператором, адже він сам хотів, щоб його синок був зі мною.

-тоді бігом в палац.

Ми перенеслися в палац, та вже через 10 хвилин стояли перед дверима тронної зали. Я побачила, що в мене почали труситися руки, та для того, щоб заспокоїти це я вчепилася нігтями в свою шкіру та почала регулювати своє дихання. Я боялася, боялася, що імператор захоче мене вбити як Омелію. В моїй голові було безліч варіантів, що може статися. Можливо, він захоче, щоб я вийшла заміж за його синочка? Або кине мене в в'язницю? Або вб'є? Або буде катувати не повіривши нашим казкам про те, що я не покидала цього світу?

Тільки я заспокоїлася та двері відкрилися. Очі імператора розширилися та він відступив на один крок назад, наче побачив привида.

-це не можливо. Вона ж відправилася до себе додому. В нашому світі тебе вже похоронили.

-я тут, як бачите та нікуди не йшла. Невже ви думаєте, що за такий короткий термін я б змогла знайти спосіб потрапити додому? Та ще й з такими наглядачами. Я попросила сховати мене. Я вже не витримувала. Мені потрібно було відпочити та обдумати все.

-чому ви не сказали, що вона досі тут?

-ми намагалися, батьку, але ти не слухав.

-добре, так чому ж ти повернулася? 

-я потрібна вам, я це знаю.

-допустимо.

-ось що я хочу.

-невже ти думаєш, що маєш право просити щось у мене?

-це не прохання, а взаємовигідна угода.

-я слухаю.

-я буду робити все, що ви скажете. Буду служити в вас, але я маю закінчити академію, без проблем пересуватися імперією. Мати владу та гроші.

-а ти не проста як я думав. Добре, будуть тобі, і гроші, і влада, і вільне пересування. Тебе влаштують заручини з моїм сином?

-цілком, але яким?

-обирати тобі, але ти чудово знаєш, який прийде до влади.

-прийде до влади той кого оберу я.

-то обирай.