15. Королівство демонів та третя частина ключа.

Аманда

Як тільки ми вийшли з порталу я відчула тепло, що було не типово, адже в нас вже навіть був перший сніг. Тут погода була така як ранньої осені, що мені подобалося, але я впевнена, що влітку тут неможливо перебувати, тому кажуть, що найкращий час це зима, пізня осінь та рання весна. Боковим зором я побачила, що іншим теж жарко. Ми всі зняли верхній одяг, та це допомогло.

-доброго дня. Я міс Елізабет, ваш викладач. Наше королівство спеціалізується на магії вогню та некромантії, тому тут ви будете навчатися тільки цим предметам. Маги вогню-кабінет 14, некроманти-кабінет 19. А зараз йдіть всі по кабінетам, також хочу повідомити, що на вихідних відбудеться бал в головному палаці. Цей бал влаштовує принц Жан Армстронг.

-то ось як ти хочеш попасти в палац.

-взагалі я не думала, що він влаштує бал. Я хотіла просто зустрітися та домовитися, тому написала йому про своє прибуття, а він зробив те на що я неочікувала. Більш високомірної людини я не бачила.

-цікаві в тебе знайомства.

-не те слово. Що це?

Здивувалася я, адже мені на руки впав лист.

-лист, прочитай, можливо, це від наших.

-точно, мабуть, ти правий.

Я відкрила листа та почала читати.

Радий чути про те, що ви приїхали в наше королівство.

-тепер я впевнена, що це не наші, що йому потрібно?

-ти знаєш хто це?

-королівський герб. Тільки одна людина з цієї сім'ї може мені написати, тому знаю.

Пропоную вам зустрітися завтра після ваших занять. Я зайду за вами.

-от настирний тип.

-не те слово. Відчуваю, що завтра мені прийдеться не солодко.

-якщо хочеш то не йди.

-ні. Мені потрібно піти, можливо, щось дізнаюся. Трошки пофліртую і він все розповість.

-практика вже була?

-була. Він розповів всі секрети, що знав. Мені просто стало нудно, а він як ті пліткарки виклав все, що знав.

-схоже тобі буде весело.

-не те слово. Пішли вже краще, але я тебе про дещо попрошу.

-слухаю.

-можеш теж бути там де і ми? Встановимо ментальний зв'язок?

-ти ж знаєш, що це небезпечно. Ментальний зв'язок дуже виснажує.

-це пару годин. Я витримаю.

-я не думаю, що це правильне рішення.

-будь ласка.

Зробила я щенячі очі та піднялася навшпиньки, щоб хлопець дозволив мені те, що я хотіла.

-та добре, хай буде, тільки ти будеш обережна.

-дякую. Я дуже тобі вдячна. Я все витримаю. За мене не переймайся. Я пішла заселятися.

-Амандо, що з тобою робити?

Похитав Вільям головою.

Ранок 

-ну що, як ти?

-чудово, а ти?

-теж. Ти точно використаєш ментальний зв'язок?

-використаю, якщо сказав то зроблю, не переймайся. Краще пішли на сніданок, бо найкраще розберуть, а тобі потрібні сили.

-це я люблю.

-знаю, пішли.

Сказав хлопець сміючись, а я весела пішла вперед.

-що ти там тягнешся. Хто мені казав йти швидше, а зараз ледь плентає.

-ться.

Не встигла я договорити як врізалася в когось, адже весь цей час коли говорила до Вільяма йшла спиною вперед.

-принцесо, не думав, що наша зустріч буде така.

-Жане, рада бачити.

Зробила я неправдиву посмішку та почала говорити з принцом.

-Вільям, це Жан Армстронг, принц королівства демонів. Жан, це Вільям Деспенсер. Наш з братом близький друг.

-радий знайомству.

-і я.

По обличчю Вільяма я побачила, що цю коротку фразу він сказав скрипучи зубами, але чудово тримався. Це ж саме було і у принца. Бачу, що їхнє спілкування не складеться з самого початку, хоча чого я очікувала? Що вони стануть друзями, адже це неможливо, якщо навіть я недолюблюю Жана.

-Жан. Ми, мабуть, підемо.

-ти думаєш я тебе відпущу? Я піду з вами, звичайно, якщо ви не проти.

-ні, ти що. Ми будемо тільки раді компанії.

Сказала я та тим самим почала цю гру. Ну що, Амандо. Тепер ти вступила в цю гру, тобі потрібно розговорити його та домовитися про похід до бібліотеки. Тим часом поки я роздумувала про свої подальші дії ми сіли за стіл та Жан почав говорити.

-як вам королівство?

-занадто спекотно.

-які люди така і погода.

Я посміхнулася на те що Жан відповів Вільяму, але не щиро. Його жарт мені взагалі не сподобався.

-є якісь побажання? Ви кажіть, ми все зробимо.

Ось твій шанс, Амандо, тобі потрібно заговорити про бібліотеку.

-так, дещо є. Я б хотіла попасти в палацову бібліотеку, це можливо?

-в академії теж є бібліотека, доступ відкритий.

-я б хотіла побувати в палацовій бібліотеці. Там більше відомостей на тему, яка мені потрібна.

-і яка це тема?

Думай, Амандо.

-темні війни.

-цікаво. Так, в палацовій бібліотеці багато книг про темні війни.

Темні війни. В історії темної імперії це війни між темною імперією та королівством Демонів. Вони відбулися за піднесення темної імперії до рангу королівства. Саме тоді темне королівство захопило деякі території демонів та таким чином отримали статус імперії, також в ході цієї війни через виснаження обох сторін був заключений темний договір. Зміст якого закінчував війну між королівствами та темні все ж таки отримали завойовані території.

-добре. Я проведу тебе в бібліотеку, але яка буде оплата, як що до поцілунку?

Боковим зором я побачила як Вільям зжав кулаки. Невже він злиться на це? Невже він щось відчуває? Але виходити з ролі я не маю права, тому продовжуємо цю виставу.

-за кого ти мене приймаєш? Я дівчина порядна. Мені мало того, що ти мене в бібліотеку проведеш.

Сказала я грайливо, щоб заманити його.

-а ти хитра. Добре, просто твою усмішку.

-а якщо дві то ще одну людину взяти можу?

-це вже дорожче. Давай ти станцюєш зі мною на балу.

-домовилися. Ми пішли, зустрінемося потім.

Я потягнула Вільяма до аудиторії, де мало проходити заняття, але не сказала ні слова. Я досі думала про Вільяма, про те, що він зробив. Невже я йому подобаюся? Тільки б, щоб це була правда. Ніхто незнає, але вже з 3 місяці Вільям мені подобається. Це не проста симпатія. Коли я бачу його з іншою дівчиною то мені становитися боляче. Вільям неохоче говорить з ними, але вони так і липнуть. Найгірше це те, що я не можу зрозуміти ні свої почуття, ні його. Треба зосередитися, бо зараз запитають, а я не почую. Коли ж я зосередилася то зрозуміла, що на занятті не кажуть нічого цікавого. Корисного теж, тому останок заняття я провела копаючись в собі.