9.перший загружений день та нова подружка.

-схоже твоє повернення додому відкладається на невизначений термін.

-на жаль це так, а я надіялася. Знайдемо інший спосіб, єдине погано, що в моєму світі минуло вже 5 місяців з моменту як я пропала.

-з мамою досі спілкуєшся?

-так, інколи. Мама весь час радіє коли чує мій голос, але в її веселому голосі я чую страх та печаль.

-як я тебе розумію. Наша мама теж завжди була сумною, особливо коли їй заборонили бачитися з нами, але досить про погане, можливо, повернемося до справи?

-так, якщо зсилатися на цю загадку то можливо спосіб дістатися додому буде в князівстві перевертнів.

-або ще одна підказка.

-не нагнітай, Келін.

-але якщо там та підказка, або навіть спосіб, щоб ти повернулася додому, тоді нам потрібно потрапити в князівство перевертнів, але як?

-незнаю, Едгард.

Відповіла я хлопцю.

-чекайте, але ж у вас буде практика, а якщо когось з вас занесе до перевертнів?

-але вона через 3 місяці.

-3 місяці. У мене немає стільки часу.

Розчаровано сказала я.

-не думаю, що ми знайдемо спосіб відправити тебе додому за ці три місяці.

-я знайшла ще підказки. Нам потрібно розгадати їх до практики.

-думаю це не проблема, які загадки?

Озвався Вільям.

-там Хель займає трон свій владно.

-хто такий Хель?

-в язичницьких віруваннях, а саме Скандинавії, якщо я не помиляюся був бог Хель, який правив підземним царством.

-підземне царство, що ж це може бути?

-в нашому світі в віруваннях було пекло, там жили демони та чорти.

-таке є, королівство демонів.

Скрикнула Аманда, а Келін одразу показала їй знак мовчати.

-Клара повертається.

-добре.

Дівчина зайшла та одразу почала говорити.

-ну що, як ви?

-непогано. Всім було цікаво, що було на першому занятті, ось я і розповідала.

-жаль що в нас були руни, таке пропустила.

-я ще раз розповім, не переймайся. Це ж не проблема.

-ну і чудово.

-ми тоді підемо.

-добре, хлопці

Хлопці закрили двері та я вирішила запропонувати дівчатам прогулятися.

-не хочете прогулятися?

-хочемо, але викладачі вже дали завдання. Тобі не дали завдання?

-ні, поки ні. Завтра піду на перші заняття. Відчуваю, що мені буде важко, якщо ви зайняті то це не проблема. Я прогуляюся сама. Вам краще, адже будете вчитися в тишині, допоки я не повернуся.

-добре. Ми тебе зрозуміли.

Дівчата почали сміятися, а я тим часом направилася на двір.

-пора освіжити голову, бо потім буде не до прогулянок. Все життя ненавиділа вчитися, а тепер маю вчитися більше за всіх, от що це таке.

-знову жалієшся?

Я повернулася та побачила Едгарда, який саме вийшов з тіні дерева.

-о, господи. Я тебе не помітила.

-я виявляється непомітний, нічого собі.

З вуст хлопця це було дивно чути, адже хлопець був високим, широкоплечим, по моїм міркам під 180, або навіть більше. Я ж на його фоні була крихітною. Мій зріст був всього 160 з хвостиком, тому цікаво виглядало коли я погрожувала хлопцю та спокійно капала йому на мозок, і як він мене терпів?

-кажеш, що раніше не подобалося вчитися?

-це так. Взагалі не подобалося. Навіть часто сачкувала.

-о, то буде з ким прогулювати. Ти мені все більше подобаєшся.

-на жаль так не вийде, бо силу потрібно контролювати. Впевнена, що мене не залишать в спокої, та й надіюся, що до другого курсу я тут не залишуся.

-подивимося, але ми зробимо все для того, щоб допомогти тобі, чого ж сама гуляєш?

-дівчата вчаться, а я на останок захотіла погуляти.

-розумію. Тож, можливо, прогуляємося?

-я не проти, тоді пішли.

Ми пішли та хлопець заговорив.

-якщо хочеш дістатися додому то нам потрібно розгадати і інші загадки.

-ти правий, можливо, разом ми все розгадаємо. Знаєш, я помітила, що, щоб розгадати загадку потрібно знати про обидва світи.

-милосердний Бальдер чинить свій справедливий вирок.

-і що це означає?

-це бог який уособлює добро. Знаєш таке королівство, чи князівство?

-світла імперія. Всі думають, що вони уособлення добра, можливо, це про них.

-добре, давай далі.

Сказала я та почала згадувати ті загадки.

-роботячі дверги працюють на своїй землі не покладаючи рук день і ніч.

-хто такі дверги?

-як пояснити, це гноми.

-ну це скоріше за все про ельфів, якщо виключити демонів, перевертнів та імперійців.

-так. В щоденнику я також помітила, що там немає кількох сторінок, можливо, вони саме в цих державах.

-не погана думка. Ти краще йди. Завтра відчуваю у тебе буде важкий день, а якщо ми встигнемо то обговоримо це.

-добре. Я справді піду.

Ранок 

-вставайте, швидко.

-добре, Келін, добре.

Я встала та побачила дівчину, яка дала мені якийсь листок.

-це розклад твоїх занять. Артефакторика та цілительство можеш відкласти. Вони не спричинять тобі нічого, тому тобі потрібно бувати тільки на 5.

-тільки. Тобі легко говорити.

Я швидко оглянула розклад та мої очі з кожною секундою все більше лізли вгору.

-тобто у мене кожен день по 5 занять, також ще завдання з цих занять. До цього ще й заняття у Вуда, навіщо мені це?

-ти бойовий маг. Звичайно в тебе будуть поблажки, але все ж таки ти маєш там бути.

-і що це таке. Я не хочу.

-мене не цікавить. Розмовляй про це з Агатою, а зараз швидко встала, вмилася та пішла на сніданок. Потім одразу до Вуда.

-добре, добре, встаю.

Я встала та попленталася до ванної кімнати. Я подивилася в дзеркало та побачила звичайну картину.

-нічого не змінюється.

Я взяла розчіску та поки я розчісувалася говорила всі свої думки вслух.

-куди я потрапила, не можна було як у нормальних людей. Ні, потрібно було, щоб я була такою сильною магинею, та це каторга для мене. Тим більше, що я хочу повернутися додому.

-знову говориш сама з собою?

-так, моя звичка. Ти вже все знаєш про мене, от і боятися нема чого.