Гвен Майклсон стояла посеред кімнати Едварда, тримаючи в руках зразок нових шпалер.
На них була зображена вогняна вовчиця — сильна, яскрава, майже жива.
— Ось! — сказала вона. — Ідеально для цієї кімнати.
Еліс Каллен підійшла ближче, уважно роздивляючись.
— Це… дуже сміливо, — усміхнулася вона. — Але мені подобається. Це прямо про тебе.
Гвен кивнула.
— Так. Вогняна вовчиця.
Еммет Каллен глянув на стіни і плеснув у долоні.
— Ну що, починаємо ремонт!
Він одразу взявся за старі шпалери.
— Знімаємо це старе! — вигукнув він.
Шматки старих шпалер почали відлітати від стін.
Скотт теж долучився, допомагаючи з іншого боку кімнати.
Едвард стояв осторонь, спостерігаючи за всім цим.
— Моя кімната вже не буде такою, як раніше… — тихо сказав він.
Гвен подивилася на нього і усміхнулася.
— Вона буде кращою.
Едвард на мить задумався…
і вперше не заперечив.