У кімнаті Едварда Каллена вже панував повний хаос.
Розбите вікно пропускало холодне повітря.
Шафа була наполовину зламана.
А ліжко…
Ліжко перетворилося на купу дощок.
Гвен Майклсон стояла посеред усього цього і нервово тримала телефон.
— Дядьку Елайдже! Мені потрібна допомога! — вигукнула вона у відеодзвінок. — І… нові краватки теж треба!
Елайджа подивився на неї серйозно, але в очах промайнула тінь здивування.
— Гвен… що ти зробила?
Ребекка схопилася за голову:
— Ти розбила вікно?!
Марсель засміявся:
— Це не ремонт… це руйнування.
Фрея уважно подивилася на Гвен.
— Ти втратила контроль через силу, так?
Гвен швидко кивнула.
— Я… я не хотіла! Воно саме!
У цей момент вона повернула камеру — і всі побачили зламане ліжко.
— І ліжко теж… — тихо додала вона.
Еммет за її спиною ледве стримував сміх.
— Скооотт! — покликала Гвен. — Дядьку Джейкобе! Дерек! Мені потрібна допомога!
Скотт одразу з’явився в дверях.
— Я тут!
Джейкоб і Дерек теж швидко підійшли.
Елайджа зітхнув:
— Ми приїдемо.
Ребекка додала:
— І ти більше нічого не чіпаєш, зрозуміла?
Гвен швидко кивнула.
— Добре…
Едвард стояв трохи осторонь і дивився на розгромлену кімнату.
Потім тихо сказав:
— Головне, що ти ціла.
Гвен подивилася на нього.
І вперше серед цього хаосу трохи заспокоїлася.