Знову любити вампіра

Глава 28

Глава 28

Гвен Майклсон сиділа в кімнаті Едварда, стискаючи руки на колінах.

Її очі були вологі, а голос тихий і тремтячий.

— Мій вампірчик… — прошепотіла вона, дивлячись на Едварда. — Твої батьки… вони приймуть мене?

По її щоках покотилися сльози.

— Я боюся…

Едвард одразу підійшов ближче.

— Гвен… — сказав він спокійно, але серйозно. — Послухай мене.

Він сів поруч і уважно подивився їй в очі.

— Ти не повинна боятися моєї родини.

Гвен злегка здригнулася, але не відвела погляду.

— Але я інша… я вовчиця… альфа…

Едвард тихо видихнув.

— А я вампір. І все одно я тут.

Вона на мить замовкла.

Сльози все ще котилися по її щоках.

Едвард обережно витер одну з них.

— Моя сім’я не ідеальна, — продовжив він. — Але вони приймають тих, хто важливий для мене.

Гвен тихо прошепотіла:

— А я для тебе важлива?..

Едвард затримав погляд.

— Так.

І в кімнаті стало тихо.

Але ця тиша вже не була страшною.
Вона була теплішою.

Подобається

Відредаговано: 12.04.2026