Знову любити вампіра

Глава 27

Глава 27. Кімната Едварда

Кімната Едварда Каллена була тихою, наповненою напруженим спокоєм.

Гвен Майклсон сиділа поруч, вже трохи заспокоївшись після перетворення, але її тіло все ще реагувало на зміни.

Вона підняла очі на Едварда і тихо сказала:

— Я хочу їсти…

Едвард одразу кивнув.

— Добре. Зараз принесу.

Він швидко вийшов із кімнати.

Гвен залишилася наодинці, притискаючи руки до себе, ніби намагалася втримати власну силу під контролем.

Через кілька хвилин у двері постукали.

— Це я, — почувся голос Карлайла.

Він зайшов спокійно, уважно подивившись на неї.

— Як ти почуваєшся? — запитав він.

Гвен трохи знизала плечима.
— Дивно…

Карлайл м’яко кивнув.
— Це нормально після першого сильного пробудження.

У цей момент повернувся Едвард із їжею.

Він поставив піднос поруч із Гвен.

— Їж, — тихо сказав він.

Гвен глянула на нього і ледь усміхнулася.

— Дякую, мій вампірчик…

Едвард на секунду закотив очі, але в його погляді з’явилося щось тепліше.

Карлайл спостерігав за ними обома.

І розумів:
їхній зв’язок стає сильнішим з кожною хвилиною.

Подобається

Відредаговано: 12.04.2026