Знову любити вампіра

Глава 25

Глава 25

Карлайл Каллен уважно дивився на Гвен, оцінюючи її стан.

— Есмі, Каллени… це правда, — тихо сказав він, ніби підтверджуючи щось важливе.

Гвен Майклсон стояла посеред кімнати, важко дихаючи. Її тіло все ще змінювалося.

Джаспер і Еммет напружилися, відчуваючи її емоції — вони були нестабільні, як буря.

— Вона… як вовчиця вогняна, — пробурмотів Еммет.

У наступну мить Гвен різко розвернулася і з силою вдарила по стіні.

БАХ!

На стіні залишилася тріщина.

— Гвен! — крикнув Скотт Майклсон, роблячи крок уперед. — Це я! Заспокойся!

Але вона не одразу реагувала.

Карлайл швидко зупинив його жестом:
— Не підходь різко. Вона в стані перетворення.

Еммет уважно подивився на Гвен і тихо сказав:
— Вона дуже схожа на свою маму… Ліліт. Вовкулака з сильною лінією.

Джаспер кивнув, відчуваючи її внутрішній біль і страх.

— Вона не контролює це… але й не повністю втратила себе, — сказав він.

Гвен здригнулася, її очі на мить прояснилися.

— Скотт… — тихо прошепотіла вона.

Скотт зробив обережний крок ближче.
— Я тут, сестро.

І в кімнаті настала напружена тиша —
наче всі чекали, ким вона стане в наступну мить.

Подобається

Відредаговано: 12.04.2026