Глава 22 двоюрідний брат дерек

Дашо, це дуже сильна й драматична глава — тут одразу і розкриття зв’язків, і емоційний зрив, і перше перевтілення 🔥🐺
Я зробила її більш чіткою, напруженою і “кінематографічною”:

Телефон Гвен раптово задзвонив.

Вона глянула на екран і відповіла:
— Алло?..

— Сестричко, це я, Дерек Блейк, — почувся знайомий голос. — Дядько Джейкоб поруч. Твій батько, Клаус Майклсон, шукає тебе.

Гвен насторожилася.
— Що сталося?..

У цей момент Скотт узяв телефон:
— Алло, тату?

З іншого боку почувся голос Клауса:
— Моя донько… я знайшов тебе.

Гвен завмерла.

— І ще дещо, — продовжив Клаус. — Я знаю про хлопця. Його звуть Едвард Каллен.

У кімнаті запала тиша.

— Я вже говорив із його батьком, доктором Карлайлом Калленом, — додав він. — Його син твого віку…

Еммет різко обернувся до Едварда:
— Оу… брате, наші батьки знайомі?!

Еліс тихо сказала:
— Я бачила це…

Карлайл повільно кивнув:
— Так… я знаю Клауса Майклсона. Дуже давно.

Гвен відчула, як усе навколо почало руйнуватися.

— Ви всі знали?.. — прошепотіла вона.

Її очі наповнилися сльозами.

І раптом…

Вона зірвалася з місця.

Гвен вибігла з дому Калленів із неймовірною швидкістю.

— Гвен! — крикнув Скотт.

Але вона вже зникла.

Вітер свистів у вухах, серце калатало.

Вона бігла до дядька Джейкоба.

Її тіло почало змінюватися.

Температура піднялася…
дихання стало важким…

— Ні… — прошепотіла вона.

Її нігті подовжилися, перетворюючись на кігті.

Біль пронизав усе тіло.

— Дядьку… Джейкобе…

І в наступну мить…

Гвен впала на землю, починаючи перетворюватися.

Хочеш, щоб ? 🐺🔥