Знову любити вампіра

Глава 20 єдвард каллен

Глава 20

Едвард Каллен відкрив телефон і додав новий контакт.

На екрані з’явилося:
«Моя левиця 🦁»

У цей момент Еммет, який стояв поруч, здивовано підняв брови.

— Оу, Едварде… це правда? Ти сам так її записав?

Едвард нічого не відповів одразу, лише ледь зітхнув.

Раптом телефон знову задзвонив.

— Мій вампірчик, красунчик-лід… ❤ — пролунав голос Гвен.

Едвард взяв слухавку.

— Гвен… — сказав він спокійно. — Що ти робиш?

— Я хочу тобі сказати… я кохаю тебе, мій вампірчику, красунчик-лід ❤
І ще… давай зустрінемось у тебе вдома, у Калленів.

Еммет одразу застиг.
— Вона що сказала?!

Едвард натиснув пальцями на перенісся.

— Гвен… ти ж була тут десять хвилин тому.

— Я дзвонила тобі! Ти не брав! — швидко відповіла вона.

І наступної секунди…

— Я вже тут, — додала Гвен.

У кімнаті Калленів запала тиша.

Еммет повільно повернув голову до вікна.

І там вона була.

Гвен Майклсон стояла біля вікна, ніби це було найзвичайніше місце для входу.

— Вона… залізла у вікно… — прошепотів Еммет.

Гвен спокійно зайшла всередину.

— Я прийшла робити домашнє завдання з французької ❤ — сказала вона. — І я голодна як вовк 🐺

У кімнаті з’явилася Есмі.
— Звичайно, люба, зараз щось приготую.

І тут із коридору вийшов Скотт.

— Гвен… — здивовано сказав він. — Ти що тут робиш?!

Гвен усміхнулася:
— Те саме, що і ти.

І Каллени зрозуміли —
з цією дівчиною спокійне життя для їхньої сім’ї закінчилося назавжди.

Подобається

Відредаговано: 12.04.2026