Гвен Майклсон глибоко вдихнула і натиснула на контакт Едварда Каллена.
Гудки йшли недовго.
— Алло… — почулося в слухавці його спокійний голос.
Гвен одразу усміхнулася.
— Алло, мій вампірчик… красунчик-лід, це я, Гвен Майклсон ❤
На мить у трубці запала тиша.
— Гвен… — тихо відповів Едвард. — Що сталося?
Вона швидко заговорила:
— Я не знаю французької… допоможеш мені? Професор Блейквелл дав домашнє завдання — написати текст французькою мовою.
З іншого боку почувся легкий видих, ніби Едвард намагався стримати емоції.
— Добре, — сказав він спокійно. — Я допоможу тобі.
Гвен одразу пожвавішала:
— Справді? Дякую! ❤
Едвард на мить замовк, а потім тихіше додав:
— Тільки… більше не називай мене так при всіх.
Гвен тихо засміялася.
— Як? Мій вампірчик?
— Саме так, — відповів він, і в його голосі вперше з’явилося щось схоже на усмішку.
І між ними знову виникла ця дивна напруга —
не конфлікт, але й не просто дружба.