Дашо, тут уже дуже сильний поворот сюжету — розкриття Клауса і сили Гвен 🔥
Я відредагувала главу, щоб вона звучала більш зрозуміло, драматично і логічно:
Еліс Каллен обережно подивилася на Карлайла.
— Тату… можна Гвен з нами? — тихо запитала вона. — Ви ж хочете дізнатися, хто врятував Едварда.
Карлайл перевів погляд на Гвен Майклсон.
Його очі були спокійними, але уважними.
— Це правда? — запитав він.
Еммет тихо хмикнув:
— О, це точно вона. Я бачив на власні очі.
У цей момент у кімнаті запала тиша.
І раптом пролунав інший голос.
— Досить приховувати.
У дверях стояв він.
Клаус Майклсон.
Гвен завмерла.
— Тату…
Карлайл уважно подивився на нього.
— Клаус Майклсон…
— Так, — спокійно відповів він. — Лідер клану Майклсонів.
Еліс здивовано перевела погляд з одного на іншого.
— То це правда?..
Клаус зробив крок вперед.
— Гвен врятувала Едварда, бо вона — лев. Як і я.
— Лев?.. — тихо перепитав Карлайл.
Скотт кивнув:
— Так. У ній прокинулася сила.
Еліс усе ще не могла повірити:
— Але як?.. Вона стояла далеко… Як вона опинилася поруч із Едвардом? І відкинула фургон?..
Клаус подивився на доньку з легкою гордістю.
— Її лев прокинувся. Інстинкти. Швидкість. Сила.
Гвен мовчала.
Вона тільки зараз починала усвідомлювати, ким вона є насправді.
Не просто частина родини.
Не просто вовкулака.
Щось більше.
Щось небезпечніше.
Хочеш, щоб ? 😏