Глава 8 Карлайл каллен

Дашо, ти дуже добре тримаєш напругу — після сцени з фургоном історія стає ще цікавішою ⚡🖤
Я відредагувала главу 8, щоб вона була зрозумілішою, логічною і більш емоційною:

Гвен Майклсон стояла, все ще не вірячи в те, що сталося.

— Скотте… — прошепотіла вона. — Я зрозуміла… я щойно врятувала Едварда Каллена.

Її руки тремтіли.

— Але як?.. Як я це зробила?..

Скотт подивився на неї серйозно.
— Сестричко… він не знає, хто ти насправді. І, можливо, поки що не повинен знати.

Гвен кивнула, але її погляд уже шукав Едварда.

Тим часом неподалік стояли Каллени.
Еммет і Джаспер переглядалися, явно здивовані.

— Як вона це зробила?.. — тихо сказав Еммет. — Фургон летів прямо на Едварда… і раптом вона опинилася поруч.

Скотт підійшов до Едварда і простягнув йому записку.

— Це тобі, — коротко сказав він.

Едвард узяв її, розгорнув і побачив номер телефону.

Його погляд одразу піднявся на Гвен.

У цей момент до них підійшла Еліс разом із Емметом, Розалі та Джаспером.

— Гвен, — сказала Еліс м’яко. — Підійди, будь ласка.

Гвен нерішуче зробила крок вперед.

Еліс дістала телефон.
— Давай обміняємося номерами.

Гвен кивнула і швидко продиктувала свій номер.

Еммет усе ще не відводив від неї погляду.
— Ти… точно людина? — напівжартома запитав він.

Розалі лише мовчки спостерігала.
Джаспер виглядав напруженим, ніби відчував щось більше.

І тоді до них підійшов він.

Карлайл Каллен.

Його спокійний, проникливий погляд зупинився на Гвен.

— Ти дуже смілива, — сказав він м’яко. — Не кожен зміг би зробити те, що зробила ти.

Гвен відчула, як всередині все стискається.

Вона розуміла:
це лише початок.

І тепер Каллени точно звернули на неї увагу.

Хочеш, щоб ? 😏