Знову літо між нами

Розділ 6

— Хресний? — здивувалася Аліна, побачивши брата свого батька, виходячи зі їдальні.

— Аліно, збирай речі, я забираю тебе додому. Батьку погано, він у лікарні.

— Серце?

— Стан критичний, лікарі жодних прогнозів не дають. Мама зараз з ним у лікарні, мене за тобою відправила, — пояснив дядько Юрко.

Аліна помчала до свого номера. Вона похапцем збирала речі, сльози застилали очі, серце шалено стукало, а в голові билася єдина думка: "Тату, не залишай нас!"

А у цей час усі учасники футбольної команди розставляли намети у лісі. Для деяких вчорашній вечір не був таким романтичним, як для Максима. Хлопці перебрали з вином і влаштували дебош. За порушення спортивної дисципліни всю команду відправили у похід з наметами, позбавивши комфортних умов проживання. Розбір польотів тренери влаштували о 6-й ранку. Усіх підняли з ліжка, на збори дали півгодини. Ще сонних хлопців загнали в автобус та відвезли у невідомому напрямку.

Передбачалося, що покарання триватиме три дні, але й там хлопці відзначилися. У табір команда повернулася лише за тиждень.

Після прибуття насамперед Максим вирушив шукати Аліну. Команда із її міста вже поїхала. У корпусі, куди він проводив її тієї ночі, ніхто про Аліну нічого не знав.

Ми ще обов'язково зустрінемося, — твердив собі Максим. — Ми спортсмени і будуть ще спільні збори, десь точно перетнемося.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше