Розділ 1

Ліна зважилася познайомитися з чоловіком.

Поки що з невідомим чоловіком з метою... На жаль — чи на щастя, конкретну мету їй досі сформулювати не вдалося. А все тому, що ідея належала не Ліні, а її подрузі Еріці — чарівній брюнетці та модній дизайнерці, яка до тридцяти встигла надбати своє ательє з виготовлення головних уборів і крамничкою.

Дівчата товаришували ще зі школи. Сиділи за однією партою, разом пустували й задивлялися на хлопців, на щастя, не на одних і тих самих, навідувались у творчі гуртки. А потім вступили до одного вишу — до Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, тільки на різні факультети. Розбіжність навчальних пар не завадила їм бачитися досить часто, щоб знати одна про одну все, що можна і не можна. Після завершення навчання нічого не змінилося — за рідкісним винятком. Але виняток, довжиною в пів року, не завадив їхній дружбі, що тривала до сьогоднішнього дня.

Ліна дуже сподівалася, що на вечірці, на яку Еріка змусила її піти мало не шантажем, нічого екстраординарного не станеться. Вона дорожила їх давніми стосунками, та й міняти нічого не хотіла. Навіщо? Ліну все влаштовувало.

А ось Еріку, як виявилося, ні. Вчора подруга з'явилася не в гуморі — не встигала за термінами з новою колекцією до весняно-літнього сезону наступного року. Сіла у своє улюблене крісло разом з довжелезними, немов у моделі, ногами, і запалила. Мами Ліни вдома не було. Вона вирушила на ринок, а цей майже ритуальний щотижневий похід тривав не менше трьох годин. Тому Еріка могла не поводитися, немов пай-дівчинка-дівчина-жінка, і попалити. А ще випити вина і поговорити на заборонені теми, одна з яких називалася нехитро — «потеревенити про М». Іноді вона скочувалася до «обізвати М» або «послати М», але суті це не змінювало.

В цей конкретний період М охоплювати дві конкретні особистості: Віталія Віталійовича Кожуха та Ігоря Мартича. З першим вже цілий рік мучилася Еріка, але той ніяк не наважувався розлучитися з дружиною, з якою давно жив у різних містах, а з другим — Ліна.

Мучилася — визначення Еріки. Насправді стосунки були цілком конкретні — дві зустрічі на тиждень в будинку Ігоря. Спільна вечеря, ночівля зі сніданком. Практично все включено. Зараз Ліну такий стан речей влаштовував. Принаймні, від їхніх побачень ніхто не страждав. Вільні від зобов'язань, кожен з них жив своїм життям і не заважав іншому. Вони так і вирішили після першої спільної ночі — ніяких претензій, образ, ревнощів і навіть вірності, хоча остання і бажана. Зрештою, у них майже ділові відносини.

Але останнім часом Еріка разом з мамою Ліни наче змовилися. Обидві виїдали їй мозок натяками, що  настав час їм з Ігорем завести сім'ю. Адже тридцять років — це «вже», а не «ще». Ось тільки в методах досягнення мети представниці різних поколінь не зійшлися.

Постійні натяки Ліну вже почали діставати. Та й заміж вона не так вже, щоб сильно поривалася. Свого часу провівши в цьому статусі пів року, Ліна не горіла бажанням повторити такий досвід. Але не припиняти ж спілкування з мамою і найкращою подругою тільки тому, що ті хочуть їй добра? У їхньому уявленні, звичайно ж.

Вчора в Еріки почався черговий напад виявлення дружньої допомоги. Лаючись, вона висловилася про розумові та професійні здібності всіх причетних до можливого провалу колекції, допила вино і заявила:

— Загалом, я вирішила розвіятися і відволіктися від негативу. Жоден капелюх не вартий того, щоб я розплачувалася за нього зморшками. Одна клієнтка підкинула мені запрошення на дві особи на вечірку в майже закритий клуб. Будуть усі най-най.

— А Віталій з тобою піде?

— Віталік у від'їзді. Він мені не звітує, і я йому не зобов'язана розповідати, де і з ким проводжу час.

— І з ким ти плануєш провести цей час? Запрошення ж на дві особи.

— З тобою, природно. Хто ще вигуляє тебе в товаристві, якщо не твоя найкраща подруга? З Ігорем ти суботами не зустрічаєшся, тому завтра о сьомій чекай на мене при повному параді. Підемо знімати М.

— Знімати? У мене вже є один. Навіщо мені два? Що я буду з ними робити?

— Яка ж ти все ж! Хто тебе змушує щось робити? Не сподобається ніхто, просто пороззявляєшся, відпочинеш, повеселишся. Скільки можна коротати вихідні вдома?

— Чому ж коротати? У мене багато справ. Наприклад, я збиралася в міський парк. Всі ці вересневі фарби — просто неймовірно гарні. Поакварельнічаю трохи. Чим поганий такий відпочинок? Не потрібно думати, що надіти, як сидіти, якою виделкою користуватися. Справжній релакс.

— У неділю влаштуєш собі релакс по-своєму. А завтра буде по-моєму. Бзік у мене, розумієш? Віталіка немає. На роботі аврал. Тобі що, важко? Чи мені провести бесіду з Мартичем щодо весілля?

— Ну гаразд, шантажистка нещасна. Це краще, ніж служити бронежилеткою для твоїх страждань по Віталіку. Мабуть.

— І сукню одягни коротшу. У тебе ноги гарні.

— Щоб всі із твоїми порівнювали? Не на мою користь.

— Нас тільки дурні будуть порівнювати. Ми з тобою занадто різні для порівнянь. А дурні нам ні до чого. Ніколи не знаєш, чого від них очікувати.