12.43 Безсполучнекове складне реченнята розділові знака в ньому

Безсполучникове складне речення – це речення, частини якого об'єднані без сполучників чи сполучних слів, а лише за допомогою інтонації.

Для відображення інтонації використовуються розділові знаки – коми, крапки з комою, двокрапки, тире.

Ставимо кому, якщо частини безсполучникового речення виражають одночасність, або послідовність подій і вимовляються з інтонацією переліку (можна утворити з цих частин складносурядне речення за допомогою сполучника і):

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть (Т.Шевченко);

Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею (Т.Шевченко).

Іноді у таких випадках ставлять і крапку з комою:

А над самою водою верба похилилась; аж по воді вона розіслала зеленії віти (Т.Шевченко)

Ставимо крапку з комою, якщо частини речення мають свої розділові знаки та віддалено пов’язані за змістом:

Москаль любить жартуючи, жартуючи кине; піде в свою Московщину, а дівчина гине (Т.Шевченко);
Світає, край неба палає; соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Т.Шевченко).

Ставимо двокрапку, якщо друга частина має інтонацію пояснення, а саме:

- виражає причину того, про що йдеться в першій частині (частини можна з’єднати сполучниками бо, тому що):

І заснути навік-віки, і сліду не кинуть ніякого: однаково - чи жив, чи загинув! (Т.Шевченко)

І заснути навік-віки, і сліду не кинуть ніякого, тому що однаково – чи жив, чи загинув!

- доповнює зміст першої (частини можна з’єднати сполучником що):

І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка (Т.Шевченко)

І досі сниться, що під горою між вербами та над водою біленька хаточка.

- пояснює зміст першої (частини можна з’єднати сполучником а саме):

Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т.Шевченко)

Велике щастя буть вольним чоловіком, а саме: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить.

Ставимо тире у складних безсполучникових реченнях, якщо:

- зміст частин зіставляється або протиставляється (частини можна з’єднати сполучниками а, але):

Поглянув я на ягнята — не мої ягнята! Обернувся я на хати — нема в мене хати! (Т.Шевченко)

Поглянув я на ягнята, але не мої ягнята! Обернувся я на хати, а нема в мене хати!

- друга частина містить порівняння з тим, про що йдеться в першій (частини можна зазвичай (не завжди) з’єднати сполучниками наче, як, то):

У багатих ростуть діти — верби при долині, а у вдови одним одно, та й те, як билина (Т.Шевченко)

У багатих ростуть діти, як верби при долині, а у вдови одним одно, та й те, як билина

- частини виражають швидку зміну подій:

Знов очі одкрила, пильно, пильно подивилась — сльози покотились (Т.Шевченко)

- перша частина вказує на умову або причину, а друга частина виражає наслідок, результат, висновок з того, про що йдеться в першій частині (зазвичай частини можна з’єднати сполучником так що, тому):

Повіяв вітер по долині — пішла дібровою луна (Т.Шевченко)

Повіяв вітер по долині, тому пішла дібровою луна

Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т.Шевченко)

Защебетав соловейко, тому пішла луна гаєм.

Примітка: іноді зустрічаються суперечливі випадки, коли розділовий знак обирається автором відповідно до тієї думки, яку він прагне донести.