12.30 Вставні слова, словосполучення, речення й конституції
Вставні слова (словосполучення, речення, конструкції) не є членами речення та завжди виділяються комами; вони не несуть нової інформації, а лише можуть вказувати на:
- упевненість або невпевненість, сумнів (мабуть, без сумніву, щоправда, сподіваюся, либонь, здається тощо):
Мабуть,друже,ми загубились..;
- задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування (слава Богу, на щастя, як на зло, дивна річ тощо):
Тоді, як на зло,почався дощ;
- джерело повідомлення (по-моєму, бачу, на думку …, як відомо тощо):
На мою думку,немає на світі нічого прекраснішого, за кохання;
- зв’язок думок, послідовність викладу (по-перше, нарешті, до речі, виходить, таким чином, проте тощо):
Таким чином,два плюс два – чотири;
- привертання уваги співрозмовника (уяви собі, чуєш, між нами кажучи, даруйте, майте на увазі тощо):
Зверніть увагу,ми попереджали вас.
РОЗРІЗНЯЙТЕ вставні слова і частини мови:
Говорять,вона була свята – Говорять про неї, ніби вона свята.
Він, може,і помилився, але знайшов сили зізнатись – Він може творити дива.
Я, правда, не повірив йому, але нічого не сказав – Правда ріже око тобі, обманщику?
Ми, звичайно,все зробили як треба – Цей день проходив як звичайно.
Завжди є вставними:
Ніколи не бувають вставними:
отже, мабуть, по-перше (по-друге), щоправда, а втім
навіть, майже, приблизно, принаймні, все-таки (все ж таки), мовби (немовби), наче (неначе, неначебто), мов (немов), ніби (нібито), адже, от, тільки, між тим, за традицією, буквально, якби, при тому (при цьому), часом (тим часом), до того ж, якраз, як-не-як
Вставними можуть бути також речення і конструкції. Вони, як і вставні слова, не несуть нової інформації і виконують ті ж самі функції (вказують на упевненість або невпевненість, сумнів, задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування, джерело повідомлення, привертання уваги співрозмовника) або уточнюють сказане в основному реченні або ж містять додаткові зауваження до нього:
Всі ми знаємо, немає на світі нічого ціннішого за людське життя.
Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами:
Десь далеко, мабуть у Києві, квітнуть каштани.
Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником:
Аможе, власне, і не в тому справа.
Якщо ж сполучник відноситься до інших членів чи до всього речення, то вставне слово обов’язково виділяється комами:
Або вони це зроблять, або, нарешті, приймуть поразку.
Вставні речення зазвичай виділяються комами, але можуть виділятись дужками і тире.
Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер —поранастала— хуртовина загуляла (Я. Купала);
У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник);
Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда);
Леся Українка (українська письменниця, перекладач, культурний діяч) брала активну учать в українському національному русі.
Тоді —я ще навіть підлітком не був— я зрозумів, що треба навчатися.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.