Зно Українська мова 2020

11.10 Вигук як частина мови. Правопис вигуків

Вигук   це особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. 

Наприклад, вигуками є такі слова: вау, жах, отакої, прощавай, привіт, дякую, бувайте, перепрошую, будь ласка, Боже мій, еге, годі, геть, алло, марш, ку-ку, ой-ой-ой, гайда, ш-ш-ш тощо.

 

Вигуки, які повторюємо або вимовляємо протяжно, пишемо через дефіс (ой-ой-ой, ж-ж-ж, ого-го).

Через дефіс пишемо й вигуки їй-богу, їй-бо, їй-правотощо.

 

Після вигуків, які стоять на початку речення, ставимо кому, а при окличній інтонації знак оклику:

О, розмотай шляхи мені, богине!

Ой! Що це за сопілка?.

 

У середині речення вигуки відокремлюємо з обох боків комами або, якщо при них є знак оклику, ставимотире:

Земле рідна,о, чим далі ти від мене…;

Сійте зерно – гей! – добірне в не розмежовані лани!

 

НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄМО вигуки:

  • на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання (Ой ти, дівчино, з горіха зерна..);
  • якщо вони виступають у ролі членів речення (А серце тьох-тьох - вигук перетворився на дієслово, що виконує роль присудка. Простежимо значення в контексті: серце тьох-тьох, тобто стукає);
  • вигуки о, ой, що стоять перед звер­танням,тісно з ним пов’язані інто­нацією і виступають у ролі часток (О земле втрачена,  явися...);
  • вигук ой в реченнях, що мають пісен­ний характер (Ой не світи, місяченьку, не світи нікому);




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше