10.13 Синтаксична роль дієприслівника. Дієприкметниковий зворот

Довідка:

Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? яким чином? де? звідки? куди? коли? відколи? доки? з якою метою? чому? якою мірою? тощо (затишно, навкруги, влітку, зопалу, навмисне тощо);

Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію і відповідає на питання що робити? що зробити? та похідні від них: що зробив? що робила? що зробиш? що роблю? тощо (читати, радіти, слухати - читав, слухав, радію тощо). Дієслово має декілька форм.

Головним словом у словосполученні є слово, від якого ставиться питання; залежним словом у словосполученні є слово, яке відповідає на поставлене питання, воно уточнює і поширює значення головного слова у словосполученні.

Підмет - головний член речення, який називає особу, предмет або явище, якому зазвичай приписується якийсь стан чи дія, виражена присудком; підмет відповідає на питання хто? що? 

Присудок — виражає дію предмета. Відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться?, у якому він стані? який він? хто або що він?

Обставина - вказує на спосіб здійсняння діїї, її якість або інтенсивність, а також місце, час, причину, мету, умову, з якими пов'язана дія чи вияв ознаки. Відповідає на питання як? яким чином? де? звідки? куди? коли? відколи? доки? з якою метою? чому? якою мірою? (Я шаленолюблюморозиво)

* * *

Дієприслівник (дієслово + прислівник = дієприслівник; що робити? проходити + як? = проходячи) – це особлива незмінна формадієслова,  яка відповідає на питаннящо роблячи? що зробивши?(читаючи, співаючи, загорнувши).

Дієприслівник у реченні виступає обставиною:

Повернувшись, я побачив, що на мене вже чекали (коли я побачив, що на мене вже чекали? - повернувшись).

Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник разом із залежними словами.

У реченні дієприслівниковий зворот також виступає обставиною.

Вітри північні тремтятьяк?, затихаючи між запашними кущами лавровими.

Озеро спитьяк?, укрившись місячною попоною.

Усохлий дуб, насупившись рогато, червоний обрій настромивяк? на ріг.

Зверніть увагу! Головна дія, виражена присудком, і додаткова, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, мають стосуватися лише одного підмета, а не різних.

Наприклад: "Ідучи по вулиці, дівчина співалаколи? пісню".

У цьому реченні основну дію (співала) і додаткову (ідучи) виконує дівчина (граматично — підмет). Тому таке речення є правильним.

Натомість у реченні "Ідучи по вулиці, з дівчини злетів капелюх" дієприслівник ужито неправильно, тому що додаткова і основна дії належать різним виконавцям: додаткова дія стосується дівчини (додатка), а основна капелюха (підмета).

Якщо розуміти це речення буквально, то, виходить нонсенс: капелюх ішов і впав. Таким чином, у реченні дієприслівник недоречний.

Речення слід відредагувати так: "Коли дівчина йшла по вулиці, з неї злетівкапелюх".

Отже дія, що виражається дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, обов’язково повинна стосуватися підмета, оскільки може спотворитись смисл речення:

Відпочиваючи тут, мені все надзвичайно сподобалось;

Правильно сказати:

Коли я відпочивав тут, мені все надзвичайно сподобалось.

Причаївшись у малині, мене наздогнали бабині молитви.

Правильно сказати:

Мене наздогнали бабині молитви, коли я причаївся у малині.

Працювавши тиждень, ремонт був завершений;

Правильно сказати:

За тиждень роботи ремонт був завершений.

Вивчаючи математику, у нас не було ніяких проблем;

Правильно сказати:

Ми не мали жодних проблем, вивчаючи математику.