Зно Українська мова 2020

5.2 Синтаксична роль іменників

Довідка:

 

Підмет— головний член речення, який означає особу, предмет або явище, якому зазвичай приписується якийсь стан чи дія, виражена присудком; відповідає на питання хто? що? (хто? що?Я);

 

Присудок— головний член речення, що виражає дію або стан предмета; відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться?, у якому він стані? який він? хто або що він? (Я  що роблю? люблю)

  

Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямовано дію, відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? (крім місцевого - __ кому? __ чому?) (Ялюблю кого? що?морозиво)

 

Обставина— другорядний член речення, що вказує на спосіб здійснення дії, її якість або інтенсивність, а також місце, час, причину, мету, умову, з якими пов'язана дія чи вияв ознаки. Відповідає на питання як? яким чином? де? (М.в.: __ кому? __ чому?) звідки? куди? коли? відколи? доки? як довго? з якою метою? чому? якою мірою? та подібні (Ялюблюморозивоколи? взимку)

 

Означення— другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета. Відповідає на питання чий? який? котрий? та похідні від них (Ялюблюяке? шоколадне морозиво взимку)

 

Не є членами речення (не виконують синтаксичної ролі):

- вигуки (спасибі, будьте здорові, на добраніч, до побачення, привіт, ой, ох, ах);

- звертання (Петре! Іване! Друже! тощо);

- вставні конструкції - слова, словосполучення, речення (мабуть, як на біду, по-моєму тощо).

 

Звертання — це слово або група слів, що називають особу або предмет, до якого звертається мовець. 

 

Вставні конструкції (слова, словосполучення, речення) - це такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки.

 

Зверніть увагу! Фразеологізми завжди виступають одним членом речення, скільки б слів вони не містили.

* * *

 

ІМЕННИКИ можуть виконувати синтаксичну роль:

 

Підметахто? що?САШКО щиро вірив у слова Степана.
ДодаткаСашко щиро вірив у кого? що?СЛОВА Степана.
ОбставиниСашко зі Степаном приїхали звідки?з СЕЛА.
Неузгодженого означенняСашко щиро вірив у слова чиї?СТЕПАНА.

 

 

ІМЕННИКИ можуть бути складовою частиною:

 

Складеного присудкаСашко був ким? чим? був гарним ДРУГОМ Степану.
ЗвертаньШановна ПАНІ ЮЛІЄ, чому Ви запізнилися?
Вставних конструкційДивна РІЧ,я не говорила йому про море.
Означення, вираженого прикметниковим або дієприприкметниковим зворотомЇї очі, які?сповнені НАДІЄЮ й ВІРОЮ, дивилися на ясне чоло.
Обставини, вираженої дієприслівниковим зворотомОсінь заплескала в долоні,  коли?розмалювавши цілий СВІТ, - і пішов дощ.

 

 

ІМЕННИКИ, які входять до складу фразеологізму, виконують спільну з ними синтаксичну роль:

Поїхав братик куди?за тридев'ять ЗЕМЕЛЬ -обставина;

Цілий день Петрик що робив?ловив ҐАВ - присудок.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше