4.45 Правила вживання м'якого знака 3/4

М'який знак пишеться у суфіксі -ньк- (-енька, -енько, -онька, -онько; -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький):

ру́ченька, ба́тенько, голівонька;

М'який знак не пишеться після нперед ж, ч, ш, щ («ше ще чижи»):

тонший, оранжерея;

М'який знак пишеться у буквосполученнях, що походять з -_ьк- (льч-, -льк-, -ньч-, -ньц-, -сьч-, -сьц-):

ляльці, ляльчин (бо лялька);

авосьці, авосьчин (бо авоська);

няньці, няньчин (бо нянька).

М'який знак не пишетьсяу буквосполученнях, що походять з -_к- (-лч-, -лк-, -нч-, -нц-, -сч-, -сц-):

ба́лка — ба́лці,

га́лка — га́лці, галченя́,

монго́лка — монго́лці,

Ната́лка — Ната́лці, Ната́лчин

М'який знак пишеться у родовому відмінку (немає… кого? чого?) множини іменників жіночого роду й середнього роду, що в однині закінчуються на -нн(я), -ц(е):

кохання – кохань, серце - серде́ць і серць.

М'який знак пишеться у дієслівних формах дійсного (що роблю? що зробив? що робитимемо?) та наказового (що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть?) способу (-ть, - ться):

бу́дить, бу́дять, здає́ться, ко́сить, ко́сять, коситься.

У дієсловах перед -ся (-сь)м'який знак зберігається: 

будують — будуються, стань — станься, піднось — підносься.

В усному мовленні, а відповідно, й у художній літературі іноді вживаються також скорочені форми на –ть:

брать, каза́ть, ходить

Але ГРАМАТИЧНО ПРАВИЛЬНОЮ є форма на -ти:

брати, казати, ходити)